Я справді ніде не працюю. В мене ідеальний чоловік, який робить все, щоб мої захцянки вмить виконувались. Але саме в цей день навалилось все на купу. Додому ледь ноги притягла. Після ванної відразу лягла на ліжко. Робити щось сил не було. А тут чоловік дзвонить. – Люба, я скоро буду. І не один! – Я задумалася.
У мене дуже вихований, надійний та добрий чоловік. Я його сама виховувала та відучувала від різних шкідливих звичок, які прищепила йому його мама. Тому Микола мені завжди дзвонить перед виходом із роботу та повідомляє про те, що скоро буде вдома. Якщо потрібно, я встигаю його відправити за необхідними продуктами в магазин.
І сьогодні був такий самий день. Чоловік зателефонував мені та повідомив, що скоро він буде вдома. А потім встиг сказати:
– Так, люба, я прийду не один…
– Ух ти! – Встигла сказати я і Микола відключився.
Я дуже не люблю, коли гості приходять без запрошення або попереджають мене про свій візит за годину.
І взагалі, у мене сьогодні був дуже важкий день. Я сьогодні їздила до свого батька у клініку громадським транспортом. Спочатку мені якась бабуся поставила важку тачку на ногу, а потім довго вибачалася. Потім мені довелося довго спілкуватися із лікарем, який лікує мого батька.
Він скаржився на те, що мій батько поводиться погано. Потім я поїхала на пошту, щоб забрати замовлення, яке зробила в інтернет-магазині. Це було дуже далеко. Але виявилось, що там помилилися і відправили мою посилку на інший відділ. Я була дуже засмучена, і вчинила там “бурю”. Так кур’єр мені через годину вже привіз посилку, аби я заспокоїлася.
Полежала я кілька хвилин, подумала і вирішила, що треба вставати. Якщо чоловік приведе когось зі своїх співробітників, то чашкою чаю не відбудешся. А інакше співробітник почне розповідати всім на роботі, що у мого чоловіка дружина нероба і нечупара. Треба хоча б пропилососити і приготувати якийсь салат.
Загалом, я швиденько пропилососила і почала різати пекінську капусту. А потім подумала: “А раптом мій чоловік прийде додому із новим співробітником, який у них нещодавно на роботу влаштувався? Він такий симпатичний! А тут я така: у старому халаті, з немитою головою і без тортика до чаю. Кинула я нарізати цю капусту. Приготувала тісто на шарлотку, нарізала яблук. Почала фарбуватися та мити голову”.
А потім подумала: А чому це я вирішила, що чоловік прийде додому зі співробітником? А якщо він прийде із співробітницею? А баби це взагалі такий народ! Подивиться вона на всі боки, побачить у мене пил, павутину. Що ж тоді буде? Скаже моєму чоловікові: “Навіщо тобі така дружина взагалі потрібна? Очі нафарбувала, зачіску зробила, а по кутках квартири павуки хороводи водять! А раптом чоловік із нею погодиться? Візьме і втече від мене до неї. Що тоді? Адже мій чоловік це єдине джерело мого доходу. Хто ж тоді мої покупки оплачуватиме?”
Я швиденько зібралася з силами. Помила підлогу, скрізь протерла пил, прибирала павуків, спекла шарлотку, дорізала капусту. Загалом, скрізь була чистота та порядок! У квартирі приємно пахло пирогом.
Рівно за годину прийшов мій чоловік.
– А що до нас гості прийдуть? – здивовано спитав чоловік, почувши запах мого пирога.
– В якому сенсі? Ну, ти сам сказав, що прийдеш не один!
– А! – сказав чоловік. – Зовсім забув! – і чоловік дістав із пакета старого маленького ведмедя. – Це Тимко, його загубили на нашій стоянці біля роботи. А мені стало його шкода. Хай він у нас поживе!
В мене забракло слів від люті! А потім передумала влаштовувати “бурю”. Все-таки Тимко кращий за співробітницю.
Ходімо краще з тобою поїмо салатику і шарлотки з чаєм. Це смачно і корисно. Не дарма ж я все це готувала.
Фото ілюстративне
