Через дітей і роботу іноді не встигаю прибрати. Кожен день я хвилююся, що скаже мій чоловік, коли він прийде додому.
Доглядати за домом, двома дітьми та ходити на роботу – це дуже вимогливо. У мене майже немає часу на себе, і я практично лише намагаюся переконатися, що наш будинок знаходиться в ідеальній чистоті.
Хоча я роблю усе можливе, мій чоловік цього не цінує. Кожен день я хвилююся, що буде, коли чоловік повернеться з роботи. Мій чоловік Ігор дуже вимогливий до прибирання.
Вдома все має бути все відповідно до його високих вимог. Він не розуміє, що іноді я просто не можу впоратися з чимось. Коли трапляється така ситуація, я “трясуся”, що буде, коли він прийде додому.
Крім того, що я працюю на пошті, я також доглядаю наших двох дітей Обидва хлопчики вже ходять у садок, тому мені трохи легше. Але й так нелегко поєднувати роботу з домашнім господарством.
Іноді я просто приходжу додому і настільки втомлена, що не маю сил прибирати чи приготувати їжу.
Я думала, що чоловік мене зрозуміє, підтримає і, можливо, навіть допоможе. Але я помилилася. У Ігоря дуже високі вимоги до мене. Я не можу дочекатися, коли він допоможе мені по дому.
Для Ігоря дуже важлива чистота в домі. Він також щовечора просить мене про гарячу і смачну їжу. Але він зовсім не робить щось, щоб мені було легше.
Кілька разів зі мною траплялося, що вдома було не так, як він думав. Я досі згадую ці дні, як поганий сон.
– Як це ти не помила підлогу? Тут дуже брудно. Сподіваюся, ти це зробиш це завтра, – сказав Ігор своїм “важким” тоном.
Пару разів я не готувала йому вечерю і чула щось подібне.
– Я тут працюю зранку до вечора, і єдине, про що я прошу у тебе, – це гаряча вечеря. Чому ти мене не хочеш почути? – сказав він мені.
Його відношення до мене не таке, як має бути у чоловіка та дружини. Кожного разу, коли у мене багато справ на роботі, або хлопці мене так завантажують, що я щось забуваю, я хвилююсь, що Ігор знову буде “засмучений”.
Коли я виходила за нього заміж, я думала, що ми залишимося разом надовго. Він був чудовою людиною, і я відчувала, що дуже його люблю.
Чим довше ми разом і чим частіше він повертається з роботи в поганому настрої, тим більше я думаю, що зробила неправильний вибір.
Я воліла б залишити його. Головним чином тому, що він ніколи мені нічим не допомагає. Але я не можу цього зробити через дітей. Я не хочу, щоб вони росли без батька.
Що робити в такому випадку?
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
Недавні записи
- З Італії я повернулася о 6 годині ранку. Чемодани тихенько залишила в коридорі, лише витягла новенький багряний халат. В мене було змішане передчуття. З одного боку щастя, що ось-ось я побачу кохану людину, а з іншого – його реакція, адже Андрій постійно наголошував, що повертатись ще рано. – За що ми жити будемо? Все дорожчає! – Але за дверима мене чекав сюрприз. Його слова: – Все не так, як ти зрозуміла, – ніби довгим тунелем доходили до моєї голови
- Ми взяли деякі іграшки і направились на майданчик. Через деякий час туди прийшли хлопці, ну на вигляд так 9-10 років. І ось вони вирішили, що вже готові до “дорослих” балачок. Я раз пропустила крізь віха, другий, а на третій попросила “прикусити язика”. Як не як, а це дитячий майданчик, а не клуб. Дома я це все розказала дочці, а вона сказала, що робити зауваження чужим дітям я не мала права
- Я нічого не розуміла, поки раптом на одній сімейній зустрічі зі свахою не почула, що я, напевно, не хотіла відпускати свого сина “під вінець” з її донькою, тому що кожна мати хлопчика не хоче відпускати сина. І тут всі пазли зійшлися. Я стала згадувати відношення сестер і самої невістки до батьків і до мене в тому числі. Одного дня я таки не стрималася, і все “вилила” сину. Мені втрачати нічого
- В рідної сестри Івана день народження. Вона замовила невеличке свято в ресторані на другий день “Зелених свят” – Трійці. Я ж нічого такого нового, щоб одягнути, не мала, тому й купила собі красиву літню сукню. Ввечері приміряла, похвалилася чоловіку, а він мене висварив, що я на непотріб гроші його тринькаю. – А ця сукня, що ти на новий рік купляла, що, не підходить? – Чоловік не полінувався і витягнув її з шафи
- В неділю до нас завітала після церкви свекруха, і за бокалом “червоненького” вона мені зізналася, що ця квартира насправді її, а ми, особливо я, тут просто гості. Я ледь не стерпла, і якщо чесно, навіть не відразу повірила в її слова. Але тепер мене турбує інше, як вона збирається компенсувати те, що я свої гроші вкладала в ремонт