Через дітей і роботу іноді не встигаю прибрати. Кожен день я хвилююся, що скаже мій чоловік, коли він прийде додому.
Доглядати за домом, двома дітьми та ходити на роботу – це дуже вимогливо. У мене майже немає часу на себе, і я практично лише намагаюся переконатися, що наш будинок знаходиться в ідеальній чистоті.
Хоча я роблю усе можливе, мій чоловік цього не цінує. Кожен день я хвилююся, що буде, коли чоловік повернеться з роботи. Мій чоловік Ігор дуже вимогливий до прибирання.
Вдома все має бути все відповідно до його високих вимог. Він не розуміє, що іноді я просто не можу впоратися з чимось. Коли трапляється така ситуація, я “трясуся”, що буде, коли він прийде додому.
Крім того, що я працюю на пошті, я також доглядаю наших двох дітей Обидва хлопчики вже ходять у садок, тому мені трохи легше. Але й так нелегко поєднувати роботу з домашнім господарством.
Іноді я просто приходжу додому і настільки втомлена, що не маю сил прибирати чи приготувати їжу.
Я думала, що чоловік мене зрозуміє, підтримає і, можливо, навіть допоможе. Але я помилилася. У Ігоря дуже високі вимоги до мене. Я не можу дочекатися, коли він допоможе мені по дому.
Для Ігоря дуже важлива чистота в домі. Він також щовечора просить мене про гарячу і смачну їжу. Але він зовсім не робить щось, щоб мені було легше.
Кілька разів зі мною траплялося, що вдома було не так, як він думав. Я досі згадую ці дні, як поганий сон.
– Як це ти не помила підлогу? Тут дуже брудно. Сподіваюся, ти це зробиш це завтра, – сказав Ігор своїм “важким” тоном.
Пару разів я не готувала йому вечерю і чула щось подібне.
– Я тут працюю зранку до вечора, і єдине, про що я прошу у тебе, – це гаряча вечеря. Чому ти мене не хочеш почути? – сказав він мені.
Його відношення до мене не таке, як має бути у чоловіка та дружини. Кожного разу, коли у мене багато справ на роботі, або хлопці мене так завантажують, що я щось забуваю, я хвилююсь, що Ігор знову буде “засмучений”.
Коли я виходила за нього заміж, я думала, що ми залишимося разом надовго. Він був чудовою людиною, і я відчувала, що дуже його люблю.
Чим довше ми разом і чим частіше він повертається з роботи в поганому настрої, тим більше я думаю, що зробила неправильний вибір.
Я воліла б залишити його. Головним чином тому, що він ніколи мені нічим не допомагає. Але я не можу цього зробити через дітей. Я не хочу, щоб вони росли без батька.
Що робити в такому випадку?
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua