Я вже давно заміжня, і весь цей час була впевнена, що взаємна довіра в нашій сім’ї – це норма. Я завжди ділилася із чоловіком своїми переживаннями. Він був не просто моїм коханим, а й другом. Разом ми виховуємо нашого сина Назарчика. Живемо душу в душу.
Дмитро мій дуже добрий і чуйний чоловік. Як він красиво доглядав мене в юності! Ох, це був найкращий час. Мені здавалося, що я зустріла того, з ким проживу все своє життя без сумніву. Щоправда, із батьками чоловіка у нас стосунки не склалися.
Свекруха Ганна Максимівна дуже ревнувала сина до мене. Все-таки Діма був її єдиним сином, і я розумію її мотиви. Але ж ми вже давно не підлітки! Тому я присікала будь-які спроби свекрухи втручатися в наше особисте життя. Але ця жінка не може інакше.
Нещодавно я помітила, що мій чоловік постійно розмовляє по телефону. По розмові чую, що на тому кінці дроту щебече його мати. Ненароком підслухала кілька розмов. Виявилося, що Діма своїй ненаглядній матусі розповідає абсолютно все, що відбувається в нашій родині! Гірше жінки-пліткарки.
Звичайно, я вирішила поговорити із чоловіком. Мені не подобається те, що відбувається. Я пояснила йому, чому мене так сильно це зачіпає. Але Дмитро не послухав. Більше того, буквально через півгодини після нашої розмови він знову зателефонував матері та розповів про нашу невелику суперечку на цьому ґрунті.
Через кілька днів мені зателефонувала свекруха і почала запитувати, чому я заважаю їхньому спілкуванню. Мовляв, я хочу посварити їх та зіпсувати стосунки матері та сина. Ну це вже нікуди не налазить! Усі мої аргументи про взаємну довіру у сім’ї цю жінку не переконали. Розмова закінчилася на дуже неприємній ноті.
Звичайно, я знову поговорила з чоловіком. Ще раз пояснила, що я не хочу конфліктів. Я просто намагаюся його зрозуміти, адже раніше такого у нашому житті не було. А ми вже майже десять років живемо разом. І тут він із бухти-барахти вирішив триндіти щодня з матір’ю по телефону і доповідати їй навіть про те, що я картоплю вчора пересолила. Повинна бути причина.
Але чоловік у мене непробивний! Каже, що раніше не цінував спілкування з батьками. А оскільки ми живемо в різних містах зараз, і така ситуація в країні, він хоче чути хоча б мамин голос частіше, якщо бачитися вони не можуть. І слава Богу! Я не витримала б, якби ця жінка ще й гостювала у нас часто.
Найбільше в цій ситуації мене засмучує те, що Діма дзвонить матері з найменшого приводу і взагалі без. Вона знає буквально все, що відбувається у нашій сім’ї. І я в її очах опускаюся дедалі нижче. То я вечерю не таку смачну приготую, то почну пиляти чоловіка через покупку машини, то ще якусь нісенітницю зроблю. А чоловік дзвонить та розповідає! Хіба це нормально?
Я вже всерйоз думаю про розлучення, якщо чесно. Який сенс у такому шлюбі? Я не відчуваю, що ми родина, у якої своє приватне життя.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото – Ibilingua.com.
