fbpx
життєві історії
Я тепер майже жебрачка, ніяк до цього не звикну. Розумію, що багатьом ще важче зараз, захоплююся тими людьми, які вміють адаптуватися, скоротити свої потреби, задовольнитися меншим. Ні, я, звичайно, заробляю, бізнес зберігся, але чи можна це порівняти з тим. що було? Сума в 30 000 гривень навіть моїх тижневих витрат не покриває. Господи, як майже всі люди в країні живуть на 10-15 тисяч на місяць?

Я тепер майже жебрачка, ніяк до цього не звикну. Розумію, що багатьом ще важче зараз, захоплююся тими людьми, які вміють адаптуватися, скоротити свої потреби, задовольнитися меншим.

Я ж ось вже який місяць підлаштуватися під цей ритм життя не можу.

Справа у тому, що я звикла добре заробляти, але при цьому і добре витрачати. Поки я нормально заробляла, встигала навіть дещо відкласти на чорний день. Мій недоторканний запас – це була сума, на яку в провінції можна б було купити “двушечку” або навіть тиркімнатну квартиру з ремонтом.

Три дні тому я витратила останні гроші зі свого запасу. Взяти їх більше немає звідки, “подушка безпеки” здулася.

Ні, я, звичайно, заробляю, бізнес зберігся, але чи можна це порівняти з тим. що було? Сума в 30 000 гривень навіть моїх тижневих витрат не покриває.

ПАочала обмежувати себе буквально у всьому: скоротила витрати на косметолога, на візажиста, на масажиста. Одяг поки не купую – ношу старий мотлох. Є, на щастя, з чого вибрати.

Перестала ходити в рестрани і СПА.

Рідко відвідую кінотеатри, тепер вечорами доводиться дивитися серіали з рекламою і в сумній якості.

Деякі з моїх подруг говорять, щоб я “приземлилася”. Господи, як майже всі люди в країні живуть на 10-15 тисяч на місяць? Не уявляю.

Сиджу вдома, робити нічого, салон працює без моєї участі, їм несмачну їжу. Фу!

З наступної зарплати точно порадую себе. Ще не придумала як, але порадую, можливо, навіть закордонним відпочинком.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, Ibilingua.com.