Я тепер не знаю що робити, але докладу всіх зусиль, аби відмовити донечку виходити заміж за цього Назара, бо увійти в таку сімейку нечупар – та не приведи боже! В суботу ми з чоловіком були запрошені на знайомство до майбутніх сватів.
Нашій донечці Інні зараз 26 років, вона має вищу освіту, працює в хорошій фірмі спеціалістом. Вона наша єдина квіточка, всю любов і турботу вклали в неї з чоловіком.
Інна наша росла дуже різносторонньою дитиною, я її кругом водила, чим вона тільки не займалася: плавання, балет, гімнастика, малювання, ліпка з глини та багато іншого.
Виросла, вступила на бюджет у виш, а коли закінчила влаштувалась на хорошу посаду. Ми купили донці навіть однокімнатну квартиру, щоб доросла дитина була щаслива і незаселена, будувала своє життя.
Раніше дочка займалася саморозвитком і кар’єрою, серйозні стосунки не постпішала заводити, хоча і траплялися у неї звичайно, романи.
І ось трохи менше року тому зʼявився в її житті Назар, на три роки старший, теж має хорошу роботу, наче порядний і відповідальний хлопець.
Закрутилося, одним словом, у них все серйозно, вже ми познайомились з Назаром, Інна теж у його батьків в гостях бувала не раз. І нічого ж мені не казала про їхні звички і життя!
Але про все по порядку. Отже, вирішили наші діти не відкладати в довгий ящик і розписатися перед новим роком. На честь цього і запросили нас з чоловіком майбутні свати для знайомства.
Живуть батьки Назара у приватному секторі нашого міста, на іншому його краю.
Поїхали ми в суботу на таксі, щоб нормально посидіти, познайомитися, червоненького випити, душевно поговорити.
Взяли ми з собою пляшку, тортик, баночку ікри червоної – все як треба. Сваха майбутня зварила грибну юшку, холодець, пюре з відбивними, салати.
І ось ми сидимо, говоримо, доїли юшку. А розлита вона була відпочатку в такі трохи глибокі, але широкі тарілки. І от коли ми доїли всі перші, ніхто тарілки не змінив, а мама Назара почала в них розкладати усім другу страву – картоплю з відбивною.
Я отетеріла, чесно кажу! Я людина вихована і тактовна, тому промовчала, але у мене таке навіть в голові не вкладається!
Ну навіть якщо ви самі так їсте, то хіба гостям не можна організувати стіл по людськи, за правилами етикету і елементарної гігієни???
Я тепер не знаю що робити, але докладу всіх зусиль, аби відмовити донечку виходити заміж за цього Назара, бо увійти в таку сімейку нечупар – та не приведи боже!
Слів нема просто, бачила бачила, але такого ще ні. А Інна до них ходить вже давно і оце нічого мені не казала! Продумую зараз серйозну розмову з дочкою, бо я просто не можу відпустити свою єдину дитину в таку родину.
Автор – Олена Миколаївна.
Фото – авторське.
Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено.
