Я тобі життя подарувала. Виховувала до вісімнадцяти. Університет оплачувала. А коли бабусі твоєї не стало, квартиру її в твоє розпорядження віддала. А ти так зі мною чиниш? Син називається! Ти рідну людину на цю дамочку проміняв. Людмила ж твоя, поки ти у відрядженнях, сюди чоловіків приводить!, – не замовкала свекруха.
Катерина Іванівна стукала в двері щосили, ще трохи, і вони б злетіли з петель. У хід пішли туфлі, ноги та навіть сумка. І в результаті їй все ж таки вдалося домогтися свого. Невістка на ім’я Людмила здивовано глянувши на свекруху, впустила її в квартиру, попередньо запитавши:
– Ви, звичайно, вибачте, а що тут взагалі відбувається, я зрозуміти не можу?
На ній був одягнений чорний топ на бретельках і джинси. Саме це й привернуло зайву увагу.
– Одягнулась як дівчина…, мабуть без чоловіка з іншими чоловіками тут розважаєшся! Зовсім совісті немає, скажи, тобі не соромно? Я зараз до вас зайду, і обов’язково подивлюся, кого ти привела сюди.
Увірвавшись на кухню вона побачила трьох дівчат з “червоненьким” в руках, які з подивом витріщилися на непрохану гостю і переглянулися між собою.
– Це взагалі хто, скажи мені, будь ласка? Я ніколи не повірю, що ти не привела сюди натовп залицяльників, поки мій Володя у відрядженні. Перевірю кожен кут прямо зараз, а якщо знайду, то тут же подзвоню і на тебе доповім.
– У вас із фантазією все добре? Ми виключно жіночою компанією вирішили відзначити день народження Уляни, доки дітлахи в садку. Давайте ви підете додому, і не псуватимете нам настрій і свято.
– Я нікуди не піду, ясно вам чи ні? Це моя квартира за документами, тому якщо моя присутність не влаштовує, закінчуйте вашу вечірку самі.
А ввечері Людмила розповіла чоловіку про те, що сталося по телефону, і мало не заплакала.
– Кохана, я тобі довіряю, але на маму вплинути ніяк не можу, вибач, будь ласка. Хіба що поговорити, хоча цей спосіб навряд чи подіє. Гаразд, до швидкої зустрічі, намагатимусь вирішити твою проблему.
Мабуть, йому вдалося вмовити Катерину Іванівну перестати без попередження приходити в гості до невістки, бо наступні три дні вона жила спокійно, а зателефонувавши свекрусі з проханням забрати онучку з садка в один із вечорів, коли на роботі був повний завал, та з радістю погодилася.
Минули вихідні, під час яких дівчина з донькою встигли відвідати кіно та зоопарк, і ось у понеділок увечері, коли вона прийшла забрати Василинку, то помітила дивний і навіть трохи лякаючий погляд виховательки у її бік.
– А я була зовсім іншої думки про вас.
– Вибачте, а в чому питання?
– Не вдавайте, ніби ви біла і пухнаста, мені ваша свекруха всю правду розповіла. Я й не знала, що старенька в такій ситуації. Вона щодня змушена дивитися на ваші посиденьки з подругами та займатися вихованням онуки без вашої участі. Вам не соромно мені дивитися в очі. Бідна дитина живе в таких умовах, поки її мати походжає праворуч і ліворуч. А на вигляд така інтелігентна сім’я!
– Зачекайте, ви неправильно зрозуміли. Вся справа в тому, що моя свекруха завжди підозрює мене в невірності її синові і розпускає брудні чутки про мене всім своїм друзям і знайомим. Ми займаємося з Василинкою розвитком, вдома чисто, та й у стосунках у нас повна ідилія.
Вони ще трохи поговорили, а потім здивована Людмила вирушила додому чекати чоловіка. Він якраз мав приїхати додому після тривалої подорожі.
– Я так більше не можу, це вже перейшло всі межі. Твоя мама наговорила про мене всяких гидоти виховательці Василини, давай переїжджати, щоб вона до нас точно не дісталася. А в цій квартирі їй вдається почуватися господинею.
Орендовану квартиру пара знайшла швидко. Вона була дуже простора, з меблями та гарним ремонтом, а до того ж знаходилися на сонячному боці. Володя відразу оплатив кілька місяців оренди, тому вже наступного дня подружжя збирало речі і упаковувало їх у коробки. У цей момент прийшла Катерина Іванівна і вирішила тиснути на жалість.
– Володю, ти що рідну матір кидаєш? Куди це ви зібралися без мого дозволу?
– Взагалі ми самостійні люди, які самі можуть приймати рішення. Орендуватимемо квартиру і спокійно існуватимемо без твого втручання в особисте життя.
– Я готова зробити все, аби ти не їхав.
– Добре, тоді попроси у Людмили прощення за постійні закиди та підозри. Начебто доросла і адекватна жінка, а поводишся як дитина.
– Невже ти мене проміняв на свою жінку? Вона ж тільки й робить, що з мужиками гуляє, а я хочу тебе врятувати.
– Поки перед моєю дружиною не вибачишся, на поріг не пущу. Це остаточне рішення, міняти яке я не маю наміру.
– Тобто мати його кілька годин на світ приводила, потім виховувала до вісімнадцяти років, квартиру, що дісталася від матері, сину віддала, а ти проміняв мене на якусь дамочку.
Володя не витримав і почав підштовхувати Катерину Іванівну до виходу, а вона продовжувала казати всяке різне на невістку.
Але незважаючи на свою завзятість, вже за два тижні вона приїхала миритися. А подружжю довелося вибачити жінку, все-таки рідна людина, та й за онучкою бабусю нудьгує.
А ви б пробачили таку свекруху?
Фото ілюстративне
