fbpx

Я тоді був на другому курсі університету, як моя Аня приголомшила новиною, про свій цікавий стан. Моїй злості не було меж. Вона навіть не порадилась зі мною: хочу я цього чи ні? Коли я про цю ситуацію заговорив з батьками, вони стали дивитись на мене косо, але і це не найгірше. Щоб прокормити сім’ю, я закинув навчання і пішов працювати. Згодом у нас з’явилася і донечка. Все – з мене годі – розлучаємось!

Я тоді був на другому курсі університету, як моя Аня приголомшила новиною, про свій цікавий стан. Моїй злості не було меж. Вона навіть не порадилась зі мною: хочу я цього чи ні? Коли я про цю ситуацію заговорив з батьками, вони стали дивитись на мене косо, але і це не найгірше. Щоб прокормити сім’ю, я закинув навчання і пішов працювати. Згодом у нас з’явилася і донечка. Все – з мене годі – розлучаємось!

***

Вони познайомилися ще в шкільні роки. Тоді Аня була прекрасною дівчиною, яка зачаровувала своєю красою, граціозністю і розумом.

Одна з кращих, одна з найкрасивіших. Прекрасна дівчина з простим характером, але великою гордістю до себе. Нікого не підпускала до себе, крім одного. Того, кого і вибрала собі на все життя в пару. Мирон був розумним, ставним, красивим. Звичайно, поки не зустрів Анну – він і не думав, що такий. Нічого подібного в собі не бачив. Анна ж показала.

Але недавно зустрів я Мирона і він заявив, що з Анною він розлучається. Ми разом домовилися пообідати і тоді-то той і розповів мені про те, які саме проблеми відбуваються в їхній родині. Я не повірив своїм вухам!

– Все почалося тоді, коли вона завагітніла Я був приголомшений, не знав, куди себе подіти після такої новини. Переді мною все життя було. Всі двері були відкриті. А вона їх ось так одним разом переді мною зачинила, навіть не намагаючись щось змінити чи виправити.

Дати мені можливість дихати! Я від неї йду! Ні, ти уявляєш? Батьки від мене відмовилися. Друзі абсолютно всі від мене відвернулися, а університет довелося кинути, адже потрібно було прогодувати її та сина. А потім вона і дочку мені народила. Так і будемо – пахати заради дітей все своє життя. Так, і яке таке життя? Я не живу. Я існую. Працюю і працюю. Не можу так.

Я не знайшов, що йому відповісти.

Ми просто продовжили їсти. А потім я дожував свою котлету і просто замовк. Затерп від жaху і злості, що почала душити мене з середини від того, як ця людина відгукується про свою кохану жінку.

– А, знаєш! Як ти можеш так говорити? Ти сам винен в тому, що вона була вагітна. Захист існує. Але про нього не подумав ти! А вона що? Вона привела тобі на світ двох прекрасних дітей, яких твої батьки тепер обожнюють і душі в них не чують. Вони тепер вдячні тобі за онуків.

Друзі відвернулися? Які? Я тут. А решта десь по світу “синіми” ходять, ти ж знаєш. Немає їх половини. Університет кинув? Так його закінчити ніколи не пізно! А роботу ти собі знайшов таку, де ти вже нагорі кар’єрних сходів. Ти навіть вищий за мене! Ти будинок купив, дачу, на море їздиш. А хто винен? Дружина? Дітей виховує, готує, прибирає, любить тебе? Була з тобою з самого початку? Підтримувала у всьому? Ось, невдячна, правда?

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page