Я того дня не змогла відкрити двері своїм ключем, і як згодом вияснилось, мама змінила всі замки. – Як ти могла мені не сказати?, – питала вона крізь прочинене вікно. – Ти ж прекрасно знала, що “нова любов” твого тата, це твоя ж свекруха. Надіюсь тепер ти покинеш Руслана? – Йти у мами на поводу я не стала. Після весілля ми придбали будинок, і в суботу зробили новосілля, на яке запросили всіх.
Мене звуть Світлана. Я хочу розповісти вам про те, що відбувається зараз у моєму житті.
Мої батьки розлучилися вже кілька років тому. Але мама із цим не може змиритися. Вона не хоче вчитися жити без мого тата. Вона звинувачує мене у розлученні. Мама так і не може повірити в те, що я нічого не знала і дізналася все остання, навіть пізніше мами.
Мої батьки разом прожили понад 25 років. Жили вони дуже добре. Головною у нашій сім’ї була завжди мама. Вона завжди заробляла більше. У неї твердіший і пробивніший характер. І всі проблеми вона звикла вирішувати самостійно.
Вона вирішувала, де і як ми відзначатимемо свята, куди поїдемо відпочивати, який робитимемо ремонт, і які купуватимемо меблі.
Тато завжди був м’якшим і спокійнішим. Він завжди підкорявся мамі. Він їй спокійно віддавав свою зарплату і в усьому її слухався. Іноді мама говорила за інших людей образливі слова на адресу тата, але тато до цього ставився абсолютно спокійно. Він любив мою маму і лагідно називав її завжди Марічкою. Він готував їй сніданки та вечері, приносив каву в ліжко. Всі наші знайомі та родичі були впевнені, що мої батьки проживуть разом до старості.
Я була просто здивована, коли мама прийшла до мене і сказала, що тато має іншу жінку. Я її навіть намагалася переконати:
– Ну, що ти таке кажеш? Батько тебе дуже любить! Про яку іншу жінку взагалі може йтися?!
А в цей час я познайомилася з Русланом і почала зустрічатися з ним. У нас все було дуже серйозно. Мама дуже негативно сприймали мої нові стосунки:
– Мені так погано, а ти хлопця собі завела і на побачення бігаєш! – говорила вона мені.
Батько тим часом зібрав свої речі, пішов і винайняв собі квартиру. Він став там жити зі своєю жінкою.
Якось я повернулася додому після роботи і хотіла відчинити двері своїм ключем. Але не змогла цього зробити, бо мати зачинила двері на внутрішній замок. Я почала дзвонити у двері. А мама з-за дверей мені вигукувала:
– Іди! Я не маю більше дочки! Ти мене зрадила! Бачити тебе більше не хочу!
Я вирушила ночувати до Руслана. Я не могла зрозуміти, що сталося.
А потім я дізналася, що мама Руслана, мого нареченого і є тою жінкою мого тата. Але ні я, ні Руслан про це навіть не здогадувалися.
Мама винить у всьому мене, злиться на Руслана. Вона вимагає, щоб я розійшлась з Русланом. Мама прогнала мене з дому. Вона не відповідає на мої телефонні дзвінки.
Загалом, я дуже через все це нервувала. Потім мама потрапила до лікарні, а я дізналася, що чекаю дитину. Ми вирішили розписатися з Русланом.
Звичайно ж, ні про яке весілля не могло бути й мови.
Майже три роки тому я привела на світ сина. Але цього ніхто не помітив. Нашим батькам немає справи до онука. Вони постійно з’ясовують відносини.
Ще жодне сімейне свято ми не святкували разом. Ми змушені кожне свято святкувати двічі: то одних родичів запрошуємо, то інших.
Ми з чоловіком дуже втомилися від цього.
І ось недавно ми з Русланом купили квартиру. Ми зробили у квартирі гарний ремонт, купили нові меблі та вирішили зробити новосілля.
Але моя мама заявила, що вона прийде в новосілля лише тоді, коли там не буде матері Руслана.
Руслан розлютився і сказав:
– Хто хоче, той прийде! Але наше новосілля ми двічі святкувати точно не будемо!
Я свого чоловіка чудово розумію і повністю з ним погоджуюсь. Цей цирк вже давно став нудним…
Фото ілюстративне
