fbpx

Я того дня прийшов з роботи, і застав дружину всю в сльозах. На моє запитання, що сталося, Марина лише відмахнулася. Тоді я без слів зрозумів, що знову винна моя мама. – Дитина повинна харчуватися часто, ситно і смачно. А у тебе в холодильнику що? Якась кашка, якій вже три дні!, – сказала вона невістці. Я відразу ж їй зателефонував, і розставив все по місцях. Та хватило цієї “розмови” не на довго

Я того дня прийшов з роботи, і застав дружину всю в сльозах. На моє запитання, що сталося, Марина лише відмахнулася. Тоді я без слів зрозумів, що знову винна моя мама. – Дитина повинна харчуватися часто, ситно і смачно. А у тебе в холодильнику що? Якась кашка, якій вже три дні!, – сказала вона невістці. Я відразу ж їй зателефонував, і розставив все по місцях. Та хватило цієї “розмови” не на довго.

Багато тисяч разів я жалкував за те, що придбав житло поряд з будинком батьків. Воно було недороге і продавці були згодні на розстрочку. Ось і наважилися. Спочатку все було просто чудово – рідня поряд, онуків можна їм сплавити, не треба нікуди їздити. Тільки пів року тому моя мати пішла на пенсію і тепер у нашому домі відбувається якась дивина!

Починалося все таким чином, що вона щодня приносила нам то пиріжки, то оладки, а моя дружина дуже добра, не перечить моїй матері, щоб та не ображалася. Якось я приходжу з роботи, а дружина вся в сльозах. Як з’ясувалося, вдень заходила моя мати і почала наводити порядки в нашому холодильнику. У результаті вона сказала, що ми погані батьки, оскільки нічого гідного вона в ньому не знайшла. Того ж дня я запросив маму і ми з’ясували, що наші жінки просто неправильно витлумачили слова один одного.

Тільки коли настали вихідні, я сам помітив, що ще не встигли прокинутися, а мати вже у нас разом зі своїми варениками. Пояснила це тим, що ми спимо до обіду, а дітки вже зголодніли швидше за все. Ми поговорили з нею, пояснили, що ми вже дорослі, маємо свою сім’ю, свій порядок у будинку. Тільки вистачило цього лише на тиждень.

Якось мати зайшла до нас, щоб підкрутити опалення, бо їй здається, що у нас прохолодно. Остання крапля – це наш похід з дружиною на вечірку, коли ми попросили маму побути з онуками. Коли ми приїхали, то побачили, що вона встигла зробити генеральне прибирання” в нашій шафі, і сказала що Марина має дуже багато одягу, і нема чого бігати по торгових центрах за новим.

Тоді я вже не витримав і сказав, щоб вона повернула нам свій дублікат ключа, а потім виставив маму за поріг. Якийсь час ми не спілкувалися. Кілька місяців всіляко намагалися триматись і не пускали її до себе додому. Самі ми відвідували рідню та продовжували спілкуватися з ними. Тільки деякий час тому я зліг, і був в клініці.

Якщо Марина хотіла відвідати мене, їй доводилося попросити мою матір, щоб вона посиділа з онуками. Тільки мама сказала, що вона або сидить з ними у нас удома, або взагалі не сидить. Коли Марина повернулася додому, то відразу передзвонила мені і обурено повідомила, що мати встигла зробити перестановку меблів, бо вони не правильно стояли.

Навіть не знаю вже, як тепер з нею говорити, щоб вона перестала втручатися в наше життя. Продавати цю квартиру ми не хочемо. Адже на доплату за квартиру в іншому районі у нас мало грошей. А дружина вже ледве тримається, та й я не межі. Зрозуміло, що так продовжуватися більше не може. І це всього кілька місяців минуло відколи мати на пенсії.

Підкажіть, як бути?

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page