fbpx
життєві історії
Я того дня приїхала провідати маму, привезла деякі продукти. Мама в мене ще працює, тому тільки-тільки повернулася з роботи, і бачу, що на обличчі смуток. – Ти ж знаєш Ольгу Степанівну, мою співробітницю? Так ось, вона сьогодні мене “вичитала”, бо я вас “вигнала” з дому. – Щоб ви розуміли, пішли на орендовану квартиру ми за власним бажанням, а ось дочка цієї жіночки, вже багато років сидить на шиї власної матері. Та і за комуналку заплатить, і прибере і їсти приготує. Ну і не соромно ж їй?

Я того дня приїхала провідати маму, привезла деякі продукти. Мама в мене ще працює, тому тільки-тільки повернулася з роботи, і бачу, що на обличчі смуток. – Ти ж знаєш Ольгу Степанівну, мою співробітницю? Так ось, вона сьогодні мене “вичитала”, бо я вас “вигнала” з дому. – Щоб ви розуміли, пішли на орендовану квартиру ми за власним бажанням, а ось дочка цієї жіночки, вже багато років сидить на шиї власної матері. Та і за комуналку заплатить, і прибере і їсти приготує. Ну і не соромно ж їй?

Є у моєї мами на роботі колега, начебто нормальна жінка. Але тут висловила свою думку що мовляв неправильно мама живе.

“Що ж, ти вигнала дітей з дому, самі живете як королі, а вони квартиру орендують за шалені гроші” – з обуренням сказала Ольга Степанівна.

На що отримала відповідь що діти самі захотіли піти жити самостійно, я просто не стала їх утримувати біля себе. Кожен вирішує сам як йому жити.

І вислухала купу звинувачень в тому що вона погана мати, що потрібно в першу чергу думати про дітей, що дітям важко жити самим, і хто як не батьки їм допоможуть і підкажуть як правильно жити.

Мовляв потрібно було наполягати, лаятися але залишити жити біля себе.

До слова сказати, дочка цієї Ольги Степанівни (якій вже ближче до сорока) так і живе з мамою. І у них вдома постійні лайки.

І таке відчуття що дочка вже й не думає нікуди з’їжджати. В квартирі мама прибирає, за онуком догляне, їсти приготує та й заплатить за все тоже мама.

Ми ж дійсно самі вирішили жити окремо від батьків, та розуміли що буде важко, але так ми будемо самі господарями.

Які б хороші батьки не були, але рано чи пізно будь-які побутові дрібниці почнуть дратувати і почнуться образи і лайки.

Ну і просто в халатику по квартирі не пройдеш і в рушник з ванної те ж не вийдеш. І зараз ми живемо вже в своїй квартирі, іпотечній але своїй.

А як ви вважаєте потрібно відпускати дітей у вільне плавання, набивати свої шишки або ж наполягти на своєму, виховувати і утримувати дітей до останнього?

Цікава ваша думка!

Фото ілюстративне – pixabay

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page