Я того дня раніше повернувся з роботи. Захотілося зробити коханій дівчині сюрприз, тому зайшов на кухню, одягнув фартуха, і взявся за приготування рибки та гарніру. Леся не заставила себе довго чекати. Ми мило бесідували, а потім, якось непомітно, завели розмову про автівку. – Я бачу у тебе багато часу після роботи. Ти б краще, якийсь підробіток взяв, бо я хочу нову автівку, ця мені по стилю не підходить.
***
Жив довгий час з дівчиною. Начебто були у нас і житло, і машина, і роботи непогана, але їй постійно хотілося більше.
Леся говорила, що це всього лише природне прагнення до кращого, я вважав, що треба задовольнятися тим, що маєш. А мали ми, в принципі, все!
І ось одного разу Леся здивувала мене новиною. Хочу, каже, машину свою поміняти, а то ця вже стара (5 років), якось не так їздить, та й взагалі мені за стилем не підходить.
Так що давай, любий, підтиснемо, підробітків візьмемо, пояски затягнемо і машинку мені нову купимо.
Треба сказати, що ми і першу разом купували, але через відсутність у мене прав вона всі документи оформила на себе, ставши єдиним власником. Так що платили обидва (я більшу частину), а їздила вона одна.
Ну я почав прикидати, де можна зайву копієчку заробити, і приступив до справи. Але через пару місяців виявив, що “банк” тільки моїми грошима і поповнюється.
На моє запитання, чому так відбувається, Леся відповіла, що у неї були незаплановані витрати і взагалі мені треба побільше підробляти, щоб більше грошей приносити, або роботу змінити на більш грошову.
Бо раніше у неї були чоловіки, які могли собі дозволити набагато більше, ніж я зараз.
Зрозумів я, що тягнути цей захід доведеться мені одному і припинив знущатися над собою. До того ж здоров’я від недосипу і вічного стресу почало давати збої.
Леся, звичайно, залишилася незадоволена і почалися у нас розлади. Вона постійно дорікала мені, що я не прагну до кращого, сиджу на місці, таке інше…
На всі мої твердження про те, що у нас і зараз все є, заперечувала, що завтра цього може не бути, тому мені треба побільше заробляти, щоб у нас все було.
Довелося нам розлучитися. Ні, не через автівку, а через різний погляд на життя. Але мене досі хвилює одне питання, невже не можна радіти тому, що є, а хотіти більшого, не докладаючи до досягнення цього ніяких зусиль?
Що скажете? Чи може то я якийсь не такий…
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
