Я того дня тільки приїхала з відрядження. Чоловік, що було дуже дивно, затримувався на роботі. Добре, що в той час, як він зайшов в квартиру – не один, я сиділа на дивані, а то б звалилася з ніг, від такої несподіванки. Так, ви все прекрасно зрозуміли – Антон привів в дім “свою любов”. У нашу квартиру, на яку ми так довго відкладали гроші.
***
Мені зателефонувала подруга, і через її тремтячий голос я зрозуміла, що щось не так. Я запропонувала їй зустрітися, тому що по телефону крізь її сльози складно було щось розібрати.
Через 20 хвилин я заїхала за нею і вона розповіла мені історію, яка сталася в її родині. Точніше, сім’єю це важко назвати… Вона зіткнулася з незнайомою ситуацією в своєму житті і просить Вас поділитися своїм досвідом і думкою – як їй жити далі?
Текст від імені автора:
Я їхала у відрядження на два місяці. Наша дитина вчиться в іншому місті, тому чоловік, якому, до речі, далеко перевалило за сорок, залишився на господарстві один.
До від’їзду все було чудово: він привіз мене на вокзал і посадив на поїзд, напередодні ми не лаялися і в принципі давно не з’ясовували стосунків.
Поки я була в чужому місті, ми хоча б раз в день телефонували або спілкувались по скайпу, все було рівно і гладко.
Я поверталася додому на літаку в обід і чоловік не зустрів мене, оскільки в цей час він працює.
Ми побачилися пізно ввечері. Я запитала, чому він так затримався на роботі – він пробурчав щось про невідкладні справи.
Але я відчувала, що щось не так.
Чоловік перестав дивитися мені в очі, уникав розмов і постійно затримувався на роботі.
Я не ставила зайвих питань, але розуміла, що його, наше життя змінилося.
І ось, вчора ввечері я сиділа у вітальні перед телевізором, як пролунав звук ключів і в квартиру зайшов чоловік. Він був не один, а з молодою дівчиною, років двадцяти, з валізою.
Я була сама не в собі.
– Це Уляна, вона поживе у нас деякий час. – заявив чоловік.
– Це що, твоя коханка? – запитала я безпосередньо.
Антон відповів, дивлячись кудись убік:
– Це дівчинка з відділу статистики, у неї виникли складнощі і я запросив її зупинитися у нас на якийсь час.
Я кипіла від злості, але намагалася не показувати цього.
– Чудове пояснення…
– Так, завтра вранці поговоримо докладніше. Мені зараз потрібно на роботу повернутися.
Він пішов, а Уляна залишилася. В цей час я швидко зібралася, вийшла у двір і зателефонувала тобі.
Як мені реагувати на витівку чоловіка? Я впевнена, що це його коханка і він посмів притягти її в наш будинок! Як жити далі – адже наш шлюб змінився!
Майже двадцять років – коту під хвіст!
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
