Я того дня їхав зі Львова до Києва. В чарівному місті лева у мне було невеличке відрядження. Погода, як зазвичай в цьому місяці, була дощовою, тому настрою не було. Радувало одне, я їхав до коханої дружини і дітей. Зайшов в купе. За квитком у мене верхня полиця. Але я цьому лише радів. Хотів побути на самоті, і ні з ким не спілкуватися – не вийшло.
Телефон сів і послухати музику вже не вийшло. Довелося повертатися в реальний світ.
Я стояв на вокзалі і мріяв скоріше зайняти своє місце в поїзді і зарядити телефон. Знайшовши своє купе, я увійшов. Моя полка була зверху, а на нижній сиділа дівчина.
– Доброго дня! – сказав я і спробував закинути свій рюкзак наверх, але випадково наступив дівчині на ногу.
– Ой, вибачте, я не хотів, – сказав я.
Дівчина скривила обличчя, ніби я зробив якусь гидоту.
-Дівчин, ви можете мені просто посміхнутися, я ж ненароком наступив вам на ногу і вибачився! – вимовив я щиро.
– Я вам і повітряний поцілунок можу подарувати! – діловито відповіла дівчина.
-Так у чому ж справа? – З посмішкою запитав я.
– Я побачила у вас на руці обручку і зрозуміла, що ви одружений і можливо у вас є діти!
– А це тут причому? Я у вас татуювання побачив, мені воно теж не до вподоби! Адже це ваш вибір!
– А чого вам моє татуювання не подобається?
-Не люблю жінок з татушками! – чесно зізнався я.
– А я одружених чоловіків!
Ось і поговорили, подумав я. Поїзд рушив і до нас в купе увійшла якась тітка зі своєю товстою донькою, років п’ятнадцяти, від них обох так сильно тхнуло потом, що моя попутниця, дістала свої парфуми і побризкала біля себе.
-Дівчино, ти знаєш, що у мене алергія на всю цю хімію?! – заволала жінка.
– І в мене, додала її дочка.
-А у мене на ваш піт! Відповіла дівчина. Потім вони почали словесну перепалку, але я б вибрав позицію дівчини. Вона то, по суті права. Потрібно митися, хоч іноді…
Далі ми їхали мовчки. Я лежав на верхній полиці і просто мріяв скоріше приїхати додому.
– А ми можемо з тобою помінятися? Почув я голос дівчини і відкрив очі.
-А що у тебе є? – пожартував я.
Дівчина якусь мить переварювала жарт.
– Ні, місцями!
– Внизу ж зручніше! – вимовив я розуміючи, чому у дівчини виникло таке бажання.
-Просто від тітки так…! – прошепотіла дівчина, – Я краще на третій полиці поїду!
-Мені якщо чесно там не хочеться теж вдихати аромати… – Ну, ти ж чоловік, ну поступися мені, я ж дівчина!
– Я одружений, а ти дівчина з татуюванням. Нічого особистого, – з посмішкою відповів я.
– Які ж ви одружені… Тобі видніше, відповів я.
– Поміняйся краще з її донькою, – порадив я вказавши на п’ятнадцятирічну дівчинку.
– Ти жартуєш?
– Як і всі одружені мужики! А так лізь на третю полицю!
– А може ти залізеш? – Все, я спати, відповів я відійшовши від розмови і відвернувся.
Дівчина, щось пробубніла і знову побризкала духами в сторону спітнілих попутників. І знову почався скандал.
І під звуки цієї лайки я заснув… Поїзд приїхав за розкладом, я взяв свій рюкзак і поспішив вийти. Дружина зустрічала мене. Ми обнялися…
– Ей, “жонатик”! Почув я за спиною. Я обернувся. Дружина все ще обіймала мене.
– Дякую за приємну поїздку, – сказала голосно дівчина і послала мені повітряний поцілунок. Я трохи зніяковів. Ох і…
– Знову розважав молоденьких дівчат?! – з посмішкою запитала дружина.
– Ну так, як зазвичай! – відповів я і розповів їй історію про те, як я їхав в цій пахучій компанії. Слава Богу дружина мене, занадто добре знає, інакше був би точно скандал…
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
