Я цю стару хату під хороший план людям продала. На даний час там гарно живуть. На подвір’ї красується двоповерхова вілла. Але якби я не продала, то б нічого доброго не було. А так хоч ми з Юрою мали всі ці роки на чому їздити. Так, за виручені гроші я купила автівку своєму чоловіку. Я б і сама їздила, але прав не маю, тому логічно, що я її на Юру і оформила, щоб легше по документах було. Але моя Наталя затаїла за цей вчинок на мене велику обіду

Я цю стару хату під хороший план людям продала. На даний час там гарно живуть. На подвір’ї красується двоповерхова вілла.

Але якби я не продала, то б нічого доброго не було. А так хоч ми з Юрою мали всі ці роки на чому їздити. Так, за виручені гроші я купила автівку своєму чоловіку. Я б і сама їздила, але прав не маю, тому логічно, що я її на Юру і оформила, щоб легше по документах було.

Але моя Наталя затаїла за цей вчинок на мене велику обіду.

Юра не є батьком Наталі, він мій другий чоловік.

Ми добре собі живемо і ні від нікого не чекаємо допомоги.

Але Наталя моя все одно не задоволена.

Дочка в мене вже двічі розлучена. Точніше, не так, перший чоловік хворів і відправився на небо, залишивши Наталі і сину хороший спадок. Та замість того, щоб примножувати свій капітал, Наталка тринькала гроші наліво і на право.

Зі всього що було в спадку залишилася одна квартира. Зате Наталя напахнена брендовими парфумами і з дорогими сумками ходить.

– Ти про сина взагалі думаєш, – питала я, – але дочка сильно через це не хвилювалася. Щоб врегулювати по грошах ситуацію вона вийшла заміж вдруге. Але з Мироном вона прожила не довго. Благо, дітей в них немає.

В Наталі були гроші гроші, але ключове слово “були”.

Працювати вона не хоче. Пробувала відкрити якийсь салон краси, але щось не вийшло.

Свої гроші, які вона профукала, Наталя не пам’ятає, а ось гроші з продажу дачі її досі печуть, хоч минуло вже десять років з того часу.

Та дочка могла б колись і мені з чоловіком допомогти, як це інші діти роблять, так вона натомість винить мене у всіх своїх бідах.

Ми вже дві машини з Юрою поміняли. Але дочка каже, що я єдине чим їй могла допомогти, так віддати їй ту дачу, або ж гроші виручені за неї, а я пішла не за нею, а за “чоловічими штанами”, як вона каже.

Мені все це так неприємно. Завжди Наталя шукає винного у своїх бідах.

А мені як з тим жити?

Автор – Карамелька

Текс підготовлено на основі реальної історії спеціально для ibilingua. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено. Передрук категорично заборонено! У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!