Я у розпачі. Син зібрав речі і пішов жити до батька.
Ми посварилися, хоча нам взагалі ніколи не було легко. Але якщо образливі слова я ще терпіла, то коли він піднів руку – не витримала і тиждень після цього повністю ігнорувала Дмитра.
А пішов він після втручання відчима, який, можна сказати, підлив масла у вогонь. Коли я попрохала сина прибрати після себе посуд, а він у відповідь нагрубив, мій теперішній чолвік сказав йому щось накшталт “Якщо тобі щось не подобається, йди до свого батечка”.
Розумом я розумію, що насправді напевне нічого страшного не трапилося, але душею… І коли він сьогодні приїхав дозбирати і забрати решту речей, я не стрималася і розплакалася…
Перший чоловік зустрів іншу жінку і пішов від нас, коли Дмитрикові було 4 роки. При чому, можна сказати, вигнав нас з квартири. Стільки довелося пережити і витримати… Я дуже багато працювала, щоб утримувати і забезпечувати всим необхідним себе і сина, бо аліменти колишній не платив і ніяк нам не допомагав.
А тепер виявилося, що я погана, а він – хороший.
Не знаю навіть, як бути, як вести себе в цьому випадку… Чоловік любить мене, втішає і підтримує, але мені все одно гірко.
Валентина Г., м. Полтава.
Фото – womancosmo
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
