Я в місто поїхала аналізи здавати і так вийшло, що з незапланованим візитом до дітей потрапила. Я ж голодна була, ось і вирішила в них перекусити. – Вам не пощастило, Лариса Петрівна. Сьогодні весь день ми нічого не їмо. – Ти мені сина засушити вирішила? – Ось вони й зізналися мені про ті чуда. Я це так не залишу. Обов’язково наберу сваху, бо на сто відсотків переконана, що це справа рук її доці.
Якби мені в місто терміново не потрібно було, то я б і не знала, що син з невісткою надумали.
Я поки до них не достукалася, стоять на своєму, але я ще до свахи задзвоню, хай вона їм мізки вставить на місце.
Я ще на вихідних почувалася не дуже добре, навіть до церкви в неділю не йшла. Думала, що десь застудилася, але ні.
Я подзвони до свого сімейного, а той направив мене на аналізи в місто.
Я не дзвонила сину, бо не планувала до них заходити, але так вийшло.
Мій Ігорко з Настею вже три роки, як розписані. Весілля вони не робили – не хотіли, а ми з чоловіком сильно не наполягали, бо лишніх грошей не мали.
В нас є ще старша дочка. Катя заміжня, але на даний час з дітьми живе в Німеччині, а зять наш стоїть на захисті батьківщини.
Хочу, до речі, скористатися нагодою, і подякувати кожному захиснику, захисниці і їх батькам, за таких дітей. Дай Бог вам здоров’я і повернутися живими якнайшвидше з Перемогою.
У Ігоря і Насті дітей поки немає. Ми не питаємо з чоловіком, може поки відклали, бо час важкий.
Я до міста їхала голодна, бо аналізи здавати. Думала, туди і назад, але маршрутка поламалася, а чекати три години на інший рейс я не хотіла.
Ось я і пішла до дітей, щоб перечекати в них час, а за одно і поїсти.
Діти чогось мене не були раді бачити. Я спершу подумала, може через те, що з пустими руками, але ж я справді не планувала до них заходити.
– Настусю, що ти сьогодні моєму сину приготувала смачненьке? Може і мені порція перепаде.
– Вам не пощастило, Лариса Петрівна. Сьогодні в нас день голодування.
– Яке ще голодування?
Щоб ви розуміли, мій син, як пучка духу. Ігорко з малечку худеньким був, ну яке голодування…
– Ти його засушити вирішила?
Син попросив не втручатися, бо так вони для себе вирішили, а ще вони почали медитувати.
Я не дуже в тому розуміюся, але здоровий глузд підказує мені, що це не правильно.
– Ну медитуйте і голодуйте собі на здоров’я, раз такі дивні, а мені щось дайте перекусити, бо додому не доїду.
Невістка на хвильку заскочила на кухню, витягла жменьку заморожених пельменів і сказала самій собі зварити, бо вона не хоче провокувати смакові рецептори і нюх.
Я зварила і з’їла, але мене дивує навіть не те, що в неї в морозилці куплені пельмені, а те, що вони з Ігорком собі таке надумали з тим голодуванням.
Просто я більш ніж впевнена, що це була ідея Насті. Просто вона, не скажу що повненька, але кругленька. Мабуть хоче скинути лишнє, а щоб одній не сидіти на такому харчуванні, вирішила і мого сина підключити.
Я вже собі запланувала, що буду до свахи дзвонити, щоб вона розбиралася з дочкою, бо то не є норма.
Ох і вляпався мій Ігорко. Не поїхала б я на ті аналізи, так би і не дізналася про ті їх чуда.
Ось хочу і у вас запитати, чи хтось це голодування експериментував? Чи норма це? А ще ті медитації мене дивують. Чи не потрапили часом син з невісткою під вплив поганих людей?
Що скажете?
Автор – Наталя У
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
Передрук категорично заборонено!
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
