Свого Артема я зустріла в поїзді. В цей час я поверталась від своєї тітки додому, а Артем їхав якраз із відпочинку.
Вагон був майже пустим, а дорога далека. Тому ми вже через декілька хвилин між нами зав’язалась розмова і ми почали спілкуватись.
Артем виявився цікавою для мене особистістю. В нас багато спільного, тому по завершені мандрівки ми обмінялись контактами і роз’їхались кожен до своєї оселі.
Вже ввечері ми з Артемом знову зустрілись, пішли на каву. Після року наших зустрічань ми вирішили одружитись. З весіллям нам добряче допомогли батьки, а вже після одруження я пішла жити до Артема з його мамою.
Вони до того жили в двох, а в мене вдома залишилась, ще молодша сестра.
На початку наших відносин наче все було добре, мама Артема допомагала мені адаптуватись до їх правил, готувала нам їсти, допомагала з побутом.
Та вже згодом все змінилось, моя свекруха сильно почала цікавитись і лізти в мій особистий простір. Як наприклад, куди я йду? Що я купила? А за скільки купила?
А найбільше мене дратувало коли я купила собі обновки, а вона мені: “Це зайве, могла б і без цього обійтись”. Чим далі тим більше конфліктних ситуацій.
Я в очікуванні малюка, а моя свекруха не тільки не допомагала мені в приготуванні їжі, а ще й постійно робила мені зауваження, що я не смачно готую.
А коли я приготувала свою улюблену гречку, взагалі відмовлялась з нами снідати і говорила Артему, що я це готую навмисне знаючи, як вона її не любить.
“Ніно Іванівно, візьміть собі вчорашньої картоплі, якщо не хочете гречки”, – запропонувала я.
А вона: “Мені на сніданок потрібно свіжу їжу вживати”.
Згодом почались дорікання, що я не належно чоловіка зустрічаю з роботи, не біжу в обійми і не розігріваю вечерю.
Так, в мене бували такі дні, коли я не могла навіть підвестись з ліжка, тому заздалегідь просила в Артема вибачення і просила самому собі приготувати їжу.
Але ж я під серцем ношу нашу з ним майбутню дитинку, тому ми вдвох маємо нести за неї відповідальність.
Я вже наперед переживаю, як ми з малюком вживемось з Ніною Іванівною на одній території. Артем мало втручається в наші розмови, він більше зайняв позицію залишатись осторонь.
Чим я маю заслужити гарне ставлення своєї свекрухи? Я не знаю… Та одне знаю точно, що жити в такій атмосфері довго не зможу.
Буду вдячна за будь-яку слушну пораду.
Автор – Успішна Емма
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
Передрук категорично заборонено!
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
Запрошуємо вас підписатися на “Наш канал на Youtube”
