fbpx

Я в той час сиділа “в телефоні”. Святослав наливав “мамці” чай, а вона щосили виясняла в синочка, скільки, та чуть не де, в нас лежать гроші. Моя мама також не бізнес леді, але ще жодного разу не попросила в нас допомоги. А свекруха, слів нема, одні емоції. Моє терпіння згасає. Чую, буде “буря”

Я в той час сиділа “в телефоні”. Святослав наливав “мамці” чай, а вона щосили виясняла в синочка, скільки, та чуть не де, в нас лежать гроші. Моя мама також не бізнес леді, але ще жодного разу не попросила в нас допомоги. А свекруха, слів нема, одні емоції. Моє терпіння згасає. Чую, буде “буря”

Мені дуже потрібна ваша допомога. Відчуває моє серце, добром це не закінчиться.

Коли свекруха знає, скільки отримує невістка, скільки отримує її син, і при цьому сама починає планувати скільки ми можемо витратити на себе, погодьтеся, це досить сумно. Вгадайте, на кого витрачаються ті суми? Правильно! Їх складає собі на карту – свекруха.

У Орисі Василівни чомусь завжди висять якісь кредити, до того ж не маленькі. Свекрусі завжди потрібен рух техніки в будинку, косметичні ремонти, обновки, словом, дорога мама хоче йти в ногу з часом. Молодець! Хто ж проти? Тільки чому за наш рахунок?

Орися Василівна непогано заробляє, скільки – це таємниця за сімома замками, але, судячи з посади, можу припустити, що не менше від нас, якщо не більше. То чому ми, будучи, так би мовити, на зльоті життя, не можемо собі дозволити поїхати відпочити, розважитись у ресторані, та чи мало на що можна витратити вільні гроші? А такої можливості ми не маємо.

Намагалася поговорити з чоловіком, щоб Святослав повпливав якимось чином на свою ненаглядну, і ми не відчували себе, як усередині фінансового акваріума, що розглядається з усіх боків його мамою. Але чоловік лише розводить руками:

– Вона все ж розпитує. Не буду ж я брехати найріднішій людині. Та й що тут такого, якщо мама знає, скільки грошей “крутиться” у нашій сім’ї…

Мої аргументи, що Орися Василівна ці знання використовує виключно для покращення свого матеріального становища, до уваги не йдуть. Чомусь мої батьки закривають свої кредити самі, жодного разу не попросили, на відміну від цієї, ненаглядної.

Мені не хочеться відкладати життя на потім, треба жити сьогодні і зараз. Святослав, на жаль, цього не розуміє, не розуміє і того, що з таким станом речей лячно ставати батьками, ми не потягнемо навіть одну дитинку, не кажучи вже про дві-три, як я мріяла.

Радикально загострювати стосунки зі свекрухою – не варіант, все ж таки вона мати мого чоловіка і, сподіваюся, буде бабусею наших дітей. А щоб до них дійшло, треба “перекрити” мамці “корито”.

Що порадите мені в цьому випадку? Сил терпіти більше немає.

Фото ілюстративне спеціально для ibilingua

You cannot copy content of this page