fbpx

Я в той день прибирала. Будинок на два поверхи, тому ця робота забирає багато часу. Благо, Данилу того дня нікуди не потрібно було їхати, а діти були під пильним наглядом бабусі, яка живе в селі, за двадцять кілометрів від нас. І ось телефонує мені рідна сестра, яка має дачу через пліт від моєї свекрухи. Я ледь на ногах встояла від почутого

Я в той день прибирала. Будинок на два поверхи, тому ця робота забирає багато часу. Благо, Данилу того дня нікуди не потрібно було їхати, а діти були під пильним наглядом бабусі, яка живе в селі, за двадцять кілометрів від нас. І ось телефонує мені рідна сестра, яка має дачу через пліт від моєї свекрухи. Я ледь на ногах встояла від почутого.

Моя свекруха весь час дивиться за онуками сестер мого чоловіка і це йому не подобалося, і тому Данило й сам вирішив возити їх до неї. Розповім трохи точніше про його таку “зацікавленість”.

“Віддавав” Данило уже як другий тиждень. Відвозив дітей до матері на початку вихідних та залишав їх там. І лише в неділю ввечері забирав дітей.

У п’ятницю, чоловік знову відвіз до села до матері наших дітей, а наступного ранку приїхав додому один.

– Як же чудово! — потягся він радісно. Довгоочікувана тиша та спокій у домі.

– Як добре бабусю з дідусем мати! Залишаєш їм дітей, а вони й придивляться, нагодують, а ми в цей час відпочинемо.

Мене, до речі, такий варіант теж влаштовував.

Будинок у нас великий, двоповерховий котедж, і прибирання було ще тим випробуванням. Поки на одному поверсі прибереш – вже й день закінчиться. А без дітей прибирання у рази швидше.

Під час прибирання намагаюся всі вікна відчинити – будинок провітрити. А з дітьми це не виходить: протяги, може дітей продути.

Коли я вирішила почати прибирання, чоловік позіхаючи, вирішив ще трохи поспати, давши слово поспати ще одну годинку, а далі встати і піти прибирати в гаражі та допомогти з прибиранням у дворі.

Під час прибирання пролунав телефонний дзвінок, це була моя двоюрідна сестричка, вона теж частенько приїжджала до села, де живе моя свекруха. У неї там був невеликий будиночок дачного типу.

Обурено спитала, навіщо я знову відправила своїх дітей до села?

– А чому б і ні, відпочити від міської метушні, побути на свіжому повітрі, побігати, попустувати, погано, чи що? – відповіла я.

– Мовчати не стану, скажу як є! Минулими вихідними зайшла до твоєї свекрухи, а з дорослих нікого немає. Діти одні й без нагляду, так ще, крім твоїх, там були й діти сестер твого чоловіка. А наглядає за ними твій старший син Матвій. І ось зараз, я тільки, що від них прийшла і знову ж таки з дорослих нікого. Свекор на рибалку поїхав, а свекруха пішла на святкування ювілею у подруги, і знову дали керування Матвієві, оскільки він старший, стежити за іншими дітьми.

Мені стало недобре від почутого.

Я, не дотримавшись своїх емоцій, із вереском запитала сестру, чому вона мовчала раніше?

– Як довго вони одні там знаходяться? – Знервовано запитала я.

– Я за будинком не спостерігаю, і хто коли пішов – не знаю!

Попросивши сестру доглянути дітей і не йти до приїзду мого чоловіка. Я побігла будити чоловіка, який насолоджувався спокійним та безтурботним сном.

Розбудивши його я, підвищивши голос, запитала його, – Чи добре йому, що поки він спить і ні про що не турбується, його діти у свекрухи в будинку за старших, у ролі няньок наглядають за малечею твоїх сестер?

Спросоння Данило нічого не зрозумів, про які няньки йдеться. Перепитавши мене, в чому справа, я розповіла йому про телефонну розмову з сестрою.

Чоловік одразу ж прокинувся, квапливо випив кави і попрямував до автівки та поїхав до села.

Я не могла знайти собі місця, уявляючи цю картину. Додзвонитися, як на зло не вийшло ні до кого. У свекрухи телефон був відключений, а у старшого сина було поза зоною. У селі часто бували перебої з мобільною мережею.

Та як так? Мій восьмирічний синочок перетворився на няньку! Він сам ще дитина!

Наша невелика “віддача” проти нас і обернулася!

Далі мені розповідав уже чоловік.

Перед тим як поїхати до села, він поїхав до однієї із сестер додому. А там веселощі, справа звичайна. Повний будинок людей. Дітей відправили до бабусі з дідом, щоб під ногами не плуталися і як вони там поводяться, особливо нікого не хвилювало.

Чоловік поїхав у село і забрав дітей наших, а за рештою дітей вирішила доглянути моя сестра, до приходу, хоч бабусі онуків чи дідуся. Найдивовижніше, що свекруха наша теж гуляла і була “весела”і, що діти одні замкнені в будинку, вже не згадувала.

Більше ніколи я більше не довірю своїх дітей моєї безвідповідальній свекрусі!

Вдома ми докладно розпитали дітей. Виявилося, що насправді кожних вихідних вони сиділи вдома без дорослих. Їли все те, що знаходили на столі та в холодильнику.

Старшому синові дуже сподобалося бути “за старшого” – таким його призначила наша свекруха, перед відходом на гуляння.

А ось молодший, Лука, був не надто задоволений. За його словами, він “втомився від нескінченного писку купи дітей” і, що немає більше жодного бажання повертатися туди знову. Сказав, що найкраще бути вдома.

Ось вам і “віддали” бабусі…

Фото ілюстративне

You cannot copy content of this page