fbpx
життєві історії
Я, в той вечір, вuпuв досить таки багато. Не пам’ятаю як опинився дома. Але вранці, мене розбудив дзвінок Андрія. – Друже, вибач, але так вийшло. Сам не знаю як, та й толком не пам’ятаю, але я з твоєю Люсею був блuзький. Просто не хочу тобі брехати. – Я, якщо чесно, навіть зітхнув з полегшенням

Одружені ми були з Люсею майже років п’ять. Потім, ми розійшлися. Розійшлися не з моєї ініціативи. Розлучення, захотіла вона. Я іноді навіть замислювався, навіщо ми взагалі одружилися. За матеріалами

Я не можу сказати, що у мене до неї були сильні почуття. Це більше було схоже просто на прuстрaсть, яка дуже швидко пройшла. Ми виявилися абсолютно різними. У нас різні погляди на життя, різні інтереси.

Люся завжди була схиблена на матеріальних благах. Їй завжди все було мало. Я не можу сказати, що мало заробляв. Була своя квартира, машина.

Могли дозволити собі з’їздити у відпустку до моря. Але цього всього їй було мало. Вона ставила завжди мені в приклад, мого однокурсника Андрія.

Мовляв, тільки подивися як він живе. І квартира є, і заміський будинок і відпочиває він, на островах на березі океану, не те що ми.

Я завжди їй говорив, що заздрість це погане почуття, задовольняйся тим, що у тебе є. У інших і цього немає. Але вона завжди сміялася над моїми словами. Люся була з дитинства розбалуваною.

І ніколи не знала, як це жити в нужді. Її батьки завжди їй все дозволяли. Батько займав посаду, мати просто сиділа вдома.

Люся сама також не звикла працювати, хоч і мала освіту. Я її особливо не змушував, але і вона сама не мала такого бажання, вважаючи що її робота, стежити за собою, відвідуючи всякого роду салони і процедури.

Спілкувалася вона з такими ж подружками як і вона сама. І дуже часто, збираючись всі разом, вони починали обговорювати чоловіків.

З їх розмов не сходив мій однокурсник Андрій. Їм було не зрозуміло, чому він до сих пір не одружений. Маючи все, він не поспішав заводити сім’ю.

Кожна таємно зітхала про нього. Крім того що він був заможним чоловіком, так ще й красень за зовнішнім виглядом.

На скільки я знаю, Андрій не збирався поки одружуватися. Йому і так, було не погано. Він дозволяв якій-небудь дівчині пожити у себе з місяць, а потім просто виставляв її геть за непотрібністю.

Я не можу сказати, що ми з ним дружили, але відносини між нами були цілком приятельські. Якось на одному заході, де я був присутній зі своєю дружиною, був також і Андрій.

Моя Люся прожужала мені всі вуха, як він одягнений і як добре тримається. Мені це вже так набридло, що я просто запропонував їй, сказати йому про це особисто.

Я не думав, що вона вирішить це зробити всерйоз. Люся підійшла до нього і почала відкрито з ним загравати.

Я в той вечір, вuпuв досить таки багато. Не пам’ятаю як опинився дома. Але вранці, мене розбудив дзвінок Андрія.

Він подзвонив і сказав мені:

Дідок, вибач, але так вийшло. Сам не знаю як, та й толком не пам’ятаю, але я з твоєю Люсею був блuзький.

Просто не хочу тобі брехати. Так вийшло.

Я якщо чесно, навіть зітхнув з полегшенням. Сказав йому, щоб він не переживав з цього приводу. Мені така дружина, не потрібна.

Читайте також:МОЯ ДОЧКА ДОСИТЬ УСПІШНА У НАВЧАННІ, ТРІШКИ ВАЖКУВАТО З МАТЕМАТИКОЮ ТА ФІЗКУЛЬТУРОЮ. ТА ПІСЛЯ ЕКЗАМЕНУ З АНГЛІЙСЬКОЇ, Я ЗРОЗУМІЛА, ВОНА ВЗАГАЛІ НІЧОГО НЕ ЗНАЄ, ВЗАГАЛІ! МАБУТЬ, Я ДЕМОНСТРУЮ ЧУДЕСА АДЕКВАТНОСТІ, ТОМУ ЩО ЦЕ ПОВИННО ОБУРЮВАТИ: БАТЬКИ НЕ ПОВИННІ ВНИКАТИ В ПРОБЛЕМИ ШКОЛИ, ЇМ ПОТРІБНО, ЩОБ У ДІТЕЙ БУЛИ ЗНАННЯ. ЗАРАЗ Я ВІДДАЮ НА РЕПЕТИТОРА 20% СВОЄЇ ЗАРПЛАТИ. ЯК ТAК? ЧOМУ?

Люся, навіть не спромоглася мені сама все розповісти. Вона просто не дзвонила і не приїжджала. Вирішила, що життя її вдалося і вона стане приводом для заздрості своїх подруг, що змогла обкрутити такого красеня.

Наївна. Вже через тиждень, вона набридла Андрію і він її вигнав. Люся хотіла повернутися до мене, але мені це вже було не потрібно.

Я познайомився з простою дівчиною з маленького містечка, якій особливо то і не треба зірок з неба.

Фото ілюстративне, з відкритих джерел