fbpx

Я вам чесно скажу, мені вже перед друзями соромно за дочку. Замість того, щоб задивлятися на хлопців свого віку, моя Вероніка досі бавиться в ляльки. Та у мене в її віці вже був перший поцілунок. Ну це прощається десятилітнім, але не чотирнадцятилітній дівулі. Ще рік тому моя доця дружила з одною дівчинкою. Ось я і спитала, чим Василинка займається зараз. Відповідь мене на диво не здивувала. Це лише моя якась не правильна!

Я вам чесно скажу, мені вже перед друзями соромно за дочку. Замість того, щоб задивлятися на хлопців свого віку, моя Вероніка досі бавиться в ляльки.

Та у мене в її віці вже був перший поцілунок. Ну це прощається десятилітнім, але не чотирнадцятилітній дівулі. Ще рік тому моя доця дружила з одною дівчинкою. Ось я і спитала, чим Василинка займається зараз. Відповідь мене на диво не здивувала. Це лише моя якась не правильна!

Вероніці чотирнадцять років, вона розумна дівчина, добре вчиться, має багато друзів. Вона вміє налагоджувати контакти і користується популярністю. Проте є одна річ, яка псує мою радість за донечку…

Вже деякий час у мене проблеми. Я чекаю, коли Вероніка “подорослішає”. З одного боку, я переживаю через це, але я також чекаю цього з нетерпінням. Я вважаю це, мабуть, найпрекраснішим періодом у житті жінки. В ній все прокидається, час першого кохання і поцілунку…

Від друзів я знаю, що їхні доньки вже заглядають на хлопців свого віку. Деякі вже зустрічаються і створюють проблеми своїм батькам. З одного боку, вони трохи втрачають інтерес до школи та гуртків, і тоді вони воліють просто бути на вулиці з групою.

Піти гуляти з батьками? У жодному разі.

Коли я спостерігаю за Веронікою, я відчуваю, що вона все ще невинна душа, наївна дівчина, яка ще не вийшла зі свого дитинства.

Вона повертається зі школи, робить домашнє завдання, потім йде гратися з ляльками. Вона спілкується лише з кількома людьми. Коли я запитала її про Василинку, з якою вона колись була хорошою подругою, вона сказала мені, що в неї вже є хлопець та інші плани.

– А ти? Тобі не подобається ніякий хлопець?

Я скористалася нагодою. Вероніка трохи помовчала, а потім похитала головою.

– Зовсім ні. Ці підлітки мені не дуже потрібні, – сказала мені дочка.

– Ти маєш на увазі, що тобі подобаються старші хлопці?

– Мамо, дай мені спокій!

Я не хотіла чинити на неї надто великий тиск. Але коли я бачу, як вона малює у своїй кімнаті цілий день, я думаю, що їй чогось не вистачає.

Я не маю на увазі, що вона повинна почати тусуватися, але як щодо зустрічі з якимось красивим хлопцем?

Коли я була у її віці, у мене була кімната, обклеєна плакатами груп хлопчиків, і я регулярно сперечалася з матір’ю, бо їй не подобалося моє захоплення і оздоблення квартири. Не дай Бог, якби я захотіла піти в кіно з якимось хлопцем. Одразу спалахнула б “буря”.

Зараз у мене вдома є дівчинка такого ж віку, але нічого з того, що я пережила, не відбувається. Можливо, мені не варто про це хвилюватися, але мені здається, що в чотирнадцять років вона повинна прибирати ляльок і дивитися на хлопців.

Хтось взагалі мені тут скаже, чи варто мені хвилюватися з цього приводу?

Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.

Передрук категорично заборонено!

У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

Запрошуємо вас підписатися на “Наш канал на Youtube

You cannot copy content of this page