fbpx

Я від безвиході подзвонила своїй мамі. Вона не могла повірити, що її сваха, яка так щебече при кожній зустрічі, на таке здатна. – Доню, не хвилюйся. Я з нею поговорю, і негайно. – Ні, мамо, тільки не це. Я ж не для того в тебе допомогу прошу. – Свекруха, маючи у “трилітровій банці” купу грошей, вимагала їх і від нас з чоловіком

Я від безвиході подзвонила своїй мамі. Вона не могла повірити, що її сваха, яка так щебече при кожній зустрічі, на таке здатна. – Доню, не хвилюйся. Я з нею поговорю, і негайно. – Ні, мамо, тільки не це. Я ж не для того в тебе допомогу прошу. – Свекруха, маючи у “трилітровій банці” купу грошей, вимагала їх і від нас з чоловіком.

Кілька років я не посвячувала маму в тонкощі своєї ситуації зі свекрухою. Вони зрідка спілкувалися, на підвищені тони не переходили, і вже добре. Якби мама відразу дізналася, що ми, живучи в одній з квартир, що належить свекрусі, сумлінно виплачуємо їй орендну плату (зі знижкою 10%, як своїм), то не думаю, що мама з нею віталася.

Але ось, одного дня, свекруха приїхала до нас і заявила про те, що оренда підвищується, тому що “ринок житла не стоїть на місці”. Ми з чоловіком переглянулися, я була вже на четвертому місяці, збиралася йти у декрет, і додаткові витрати нам були зовсім недоречними. А свекруха не звертала уваги на всі ці “дрібниці”. Вона просто поставила нас перед фактом.

Через кілька місяців перед появою дитини я зателефонувала мамі і попросила позичити грошей. Мама поцікавилася, що ми таке збираємось купувати, хотіла замість грошей зробити нам подарунок. Коли я відповіла, що треба заплатити за квартиру, вона одразу не зрозуміла: “Ви що, світло цілий місяць не вимикали?” Дізнавшись, що сплатити треба не комуналку, а орендну плату, запитала: “Чекай, ви переїхали? Вам же сваха віддала свою квартиру!”

Я поправила маму: “Не віддала, а здала в оренду”.

Обуренню мами не було меж. Я попросила її не телефонувати свекрусі і не робити “бурю”, але мама ще довго не могла заспокоїтися.

– Вона ж здає ще дві квартири, невже їй мало, щоб з дітей ще гроші брати? А я думаю, чому вони зі сватом ніколи ні на море не поїдуть, ні за кордон не виберуться, всі гроші в “банці” лежать! Це ж треба бути такими скупими!

Мама була недалека від істини. Свекруха справді займалася накопиченням грошей, і робила це професійно як досвідчений бухгалтер. Вона економила на всьому, шукала банки, де можна було з депозиту отримати підвищені відсотки, всі отримані від оренди гроші запускала в обіг, і таким чином створювала капітал для купівлі чергової квартири. Харчувалися вони завжди дуже скромно, мабуть, свекруху дуже захоплював сам процес, вона не могла просто так комусь допомогти, зробити подарунок, навіть собі чи чоловікові. Дні народження, звичайні дати, та ювілеї відзначалися за чаєм та невеликим тортиком. Наша сім’я була одним із кількох джерел наповнення депозитних рахунків свекрухи.

Мама тоді нас врятувала, але після появи на світ дитинки матеріальне питання в нашій сім’ї знову загострилося, я почала переконувати чоловіка поговорити зі свекрухою про зменшення оренди, або про її скасування, але чоловік замахав руками і відповів, що мама ніколи на це не піде, що це її заробіток.

Зараз у нас постійні “бурі” на цю тему. Гаразд би свекруха доїдала останній шматок хліба, але мати значний прибуток від здачі житла, і робити таке нам, вважаю ще тою жадібністю. Моя мама, за її скромної пенсії навпаки, намагається нам чимось допомогти, тими ж підгузками, продуктами, а свекруха має одне завдання – щомісяця отримувати з нас орендну плату наперед.

А що б ви робили на моєму місці?

Фото ілюстративне

You cannot copy content of this page