fbpx
життєві історії
Я відколи вийшла заміж, ніде не працювала, тому тепер, коли Василь знайшов “нову любов” і виставляє мене з сином на вулицю, я навіть не уявляю, як діяти. Рідних в мене немає, свого житла також. Тому й сказала чоловіку, щоб деякий час Данило пожив з ним, не буде ж дитина зі мною по орендованих бігати. Та що Василь, що його батьки, кажуть, що це виключно мої проблеми. Від батьків я іншого не очікувала, а ось Василь мене здивував. Батько називається!

Я відколи вийшла заміж, ніде не працювала, тому тепер, коли Василь знайшов “нову любов” і виставляє мене з сином на вулицю, я навіть не уявляю, як діяти. Рідних в мене немає, свого житла також. Тому й сказала чоловіку, щоб деякий час Данило пожив з ним, не буде ж дитина зі мною по орендованих бігати. Та що Василь, що його батьки, кажуть, що це виключно мої проблеми. Від батьків я іншого не очікувала, а ось Василь мене здивував. Батько називається!

Для нашої родини настали “чорні дні”. Ми розлучаємося з чоловіком і це дуже неприємно. Василь повністю переклав всю провину за шлюб, що розвалився на мене. Ми з ним разом прожили 6 років. Встигли стати батьками синочка, у чоловіка налагодився бізнес. І все ніби добре було. Про що ще можна мріяти?

Василь якось різко змінив своє ставлення до мене. Став холодний із сином. Я думала, що так впливають проблеми на роботі, тільки як з’ясувалося, що причина — інша жінка. Не знаю вже, чим вона його прив’язала, тільки я вже нічого не змогла вдіяти – Василь був невблаганний і зберігати сім’ю не бажав.

Я не стала чинити опір і тягнути час. Навіщо все це? Василь уже все вирішив і навіть сам пішов подавати на розлучення. Самі розумієте, був налаштований рішуче. Навіщо просити, благати, він все рівно для себе все визначив.

В один день я просто зібрала свої речі і пішла в невідомість. Все, що ми нажили, Василь оформив на себе. Дарма він часу не гаяв. Відсудити в нього щось не вийде, бо людина він впливова і зі зв’язками.

З одного боку нічого поганого, тільки я ніде не працюю. І жодних інших джерел доходу в мене немає — я не зможу забезпечити нас із сином навіть найнеобхіднішим. Домовилися, що син поки що деякий час поживе з чоловіком. Недовго. Адже я маю облаштуватись, звикнути, знайти роботу. Я ж була зразковою дружиною та матір’ю, всю себе віддавала сім’ї. Лише Василь не оцінив цього.

Тільки зараз я не про себе думаю, а про свого синочка. Адже його батько хоче відмовитись від нього і не збирається забезпечувати. Рідних у мене немає. А сама я з маленького міста, в яке повернутися і в якому вижити не зможу. Я хочу спробувати облаштуватись тут. Тільки коли я попросила залишити дитину в себе, то Василь став звинувачувати мене в тому, що я погана мати і хочу залишити сина його родині. Я не вірила своїм вухам – як так можна? Адже йдеться про його сина, який тягатиметься зі мною по орендованих квартирах! Я не зможу його ні з ким залишити, на няньку грошей немає.

Як би я не намагалася стукати до чоловіка, мої слова до нього не доходили. Василь повторює лише одне: я погана мати. Як бути я не знаю. Адже мені теж не подобається залишати свою дитину з чужою жінкою — коханкою чоловіка. Тільки виходу іншого не бачу. І Василь постійно дорікає. Як мені донести до нього те, що я неплатоспроможна і нам просто нема на що жити?

Розмовляла з його батьками, вони ще не на пенсії та цілком можуть фізично доглядати онука. Тільки вони не захотіли мене й слухати, вони мене завжди недолюблювали. Вони після нашого розлучення тільки зраділи.

В одну мить увесь мій світ звалився. Коли ці випробування будуть у минулому? Я усвідомлюю, що не можу опустити руки. Треба жити заради сина, але як…

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!