Двох онуків народила, невже нічого не заслужила?
– Не надумай йти на поводу, – попереджає двоюрідна сестра, – я і про те, щоб обмінятися, не кажучи вже про те, щоб дозволити продати та ще й з переоформленням.
– Та й не збираюся я, – відповідає Людмила Борисівна, – тільки відмовлятися вже немає сил, пояснювати втомилася. Син ображається, він щільно у Таї під підбором. Відчуваю, що скоро і спілкуватись зі мною перестануть.
У Людмили Борисівни двоє дітей від першого чоловіка, син Кирило 30 років та донька Марина. Їй лише 14 років. Кирило 5 років тому одружився з дівчиною на ім’я Таїсія, три місяці тому в сім’ї сина народився син. Та старшій онуці зараз три роки.
А ще у Людмили Борисівни в одноосібній власності дві квартири: одна залишилася від батьків, а друга дісталася їй від другого чоловіка, якого теж уже немає.
– Обидві на мене записані, – пояснює жінка, – коли Кирюша одружився, то віддала їм квартиру чоловіка, самі з донькою залишилися в трикімнатній, з прицілом, що коли вона виросте, то ми розмінюємося. Так і у кожного з дітей, і маю своє окреме житло.
Здавалося б, живи, молода сім’я, радуйся, є де, є на що, хоч і важкувато у другому поспіль декреті Таї. Молоді й раділи, аж до народження другої дитини.
– У нас сусіди нові, – повідала Тая свекрухи через тиждень після виписки з лікарні, – цілодобово не спимо, такі галасливі попалися. І скаржитися на них — толку немає та ще я й боюся, ми заяву напишемо, а вони Кирюшу потім зустрінуть. -І мало не щодня мені розказує про те, в яких умовах вони живуть, – каже Людмила Борисівна, – бідна молода мати не висипається, син мій теж, онучка старша вся знервувалась, малюк не спить через сусідський шум і музику. .
– Та чого там малече чує, – підтримує сестра, – ти ж ходила туди, говорила з сусідами. Інші не скаржаться.
– Не скаржаться, – підтвердила Людмила Борисівна, – я і хоробрості набралася, зайшла до тих нових сусідів. Милі люди, спокійна сім’я, не алкаші, і двох діток.
Справжні мотиви Таї розкрилися поступово. До скарг на те, що діти не сплять, додалися скарги на те, що транспорт у тому районі ходить рідко, магазинів мало, поліклініка далеко, з дітьми гуляти нема куди. А потім і зовсім дружина сина видала:
– Ви вдвох з дочкою, а нас четверо у двокімнатній квартирі, давайте поміняємося квартирами.
– Я відразу заявила, – каже Людмила Борисівна, – мінятися не буду, троячка моя, я тут все життя прожила, і доньці щось мушу залишити. Та й дочка ж до школи ходить, ось радість їй буде годину на дорогу витрачати? Та й у мене тут робота поряд, друзі, подруги.
Тоді Тая зайшла з іншого боку: не хочете мінятись, дайте нам квартиру продати, а купити в іншому районі.
– Я мало не погодилася від її пропозиції, – каже Людмила Борисівна, – надоїло вислуховувати розмови та ще й син почав просити, мовляв, дружина йому спокою не дасть. Але Тая не просто продати просила, а з переоформленням, щоб я продала, а на ім’я сина нову купила. Ось тут я відмовила. Так, якщо що я доведу, на які гроші було куплено квартиру Кирила, але воно мені треба?
– Я двох дітей народила, – висловила Таїсія. – а Ви подумками мене з чоловіком розвели, без батька власних онуків залишили? І що, я за онуків не заслужила частину житлоплощі?
– А це нехай у своїх батьків запитає, вони їм теж онуки, нехай виділять їм власність. У Таї ще брат із сестрою є?
– Є, – підтверджує Людмила Борисівна, – тільки я зрозуміла, що Таї там розраховувати нема на що, молодші від вітчима, а квартира, де живуть – його. Ось вона і прагне відкусити тут шматочок. І мій син слухає дружину. Я в їхні стосунки не втручалася, з перевірками не приходила, тим, що квартира на мені.
Людмила Борисівна вважає, що якби наміри невістки були чисті, то вона погодилася б і на те, щоб квартиру було продано, а нову було б придбано теж — на ім’я свекрухи. А робити так, як вимагає дружина Кирила Людмила Борисівна, не збирається.
– Я для твоєї мами – ніхто, добре, я з цим змирилася, – вселяє Тая дружину, – але вона і дітей наших ні в що не ставить, інакше б не вперлася.
Людмила Борисівна цих звинувачень не визнає, вона і про сина подумала, і про доньку, і про онуків: Кирило відповідальний, він від дружини точно нікуди не подінеться, якщо Тая сама не буде ініціатором розриву.
– Ось на цей випадок і підстраховується, – припускає сестра. – Внучку ж вона народила без жодних закидів, а тут просто дах трохи поїхав. Може втекти. А не заспокоється, так продаси цю квартиру, купиш нову, де скажуть і синові її просто подаруєш.
Може й заспокоється, Людмила Борисівна дуже на це сподівається, тільки зараз із сином у неї стосунки прохолодні, а до онуків у гості зайвий раз і не прийдеш, щоб не загострювати та звинувачення не вислуховувати.
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
