Я відразу ж невістці зателефонувала, але та мені фиркнула, ніби мене забули спитати. Мені аж не по собі стало. Я ж життя прожила, і знаю більше них, молодих і недосвідчених. З першим онуком я допомагала, але тут нехай вже вибачають. Я в няньки не наймалася, хоча вже й на пенсії
Я здивувалася, коли наш син Тарас проговорився того дня, що Віка в очікуванні дитини. І це на секундочку, другої дитини. Данилу лише через місяць два роки виповниться.
Ну куди ж так поспішати? Зараз таке важке життя. Я відразу ж невістці зателефонувала, але та мені фиркнула, ніби мене забули спитати… Мені аж не по собі стало. Я ж життя прожила, і знаю більше них, молодих і недосвідчених.
Нашому Тарасу двадцять п’ять. Невістка Віка на два роки молодша. Але це їм не зашкодило в час війни таке ось надумати…
Свати після весілля купили квартиру для молодих, а я з чоловіком вже взяла на себе ремонт. Крім того, я всіляко допомагала з онуком. Віка і висипалася, і відпочивала, і домашні справи встигала робити.
Материнство з першою дитиною все одно давалося Вікторії непросто. Хоча вона народила у свідомому віці, та й усі їй допомагали. Та тільки молода мати ніби в постійній депресії перебувала і дратувалась через дрібниці.
Одного дня ми зі сватами зідзвонилися і придумали молодятам організувати відпустку в Карпати на тиждень, щоб вони трохи розвіялися. А вони звідти привезли кіндер-сюрприз.
Особисто мене цікавий стан Віки взагалі не порадував, адже я від старшого онука втомилася. Якщо вона з однією дитиною не справляється, навіщо їй друга? Я так і невістці сказала, а вона мене образила. Сказала, що я влізаю в їх сім’ю.
Та ради Бога, робіть що хочете, тільки потім мене не просіть про допомогу на кожному кроці.
Я на пенсії, і маю час сидіти з онуками, але вибачте мене, я вже не молода, і бути на побігеньках не можу.
В них своя голова на плечах має бути, але, на жаль, її нема.
Що скажете з цього приводу? Хіба я не права? Рано ще їм друга дитина! Дуже рано!
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
