fbpx

Я вісім років у шлюбі намагалася знайти спільну мову зі своєю свекрухою Мартою Григорівною. Часто робила, як вона радила, прислухалася, намагалася нормально спілкуватися. Але це людина, якій все не так. Купили фотоапарат? Навіщо? До чого такі витрати? Хочете на море? Ось ще! Рулювала в нашому гаманці мама Григорія по повній до одного моменту. Ми назбирали початковий внесок на іпотеку. – Починайте, як ми з батьком, з кімнати!

Я вісім років у шлюбі намагалася знайти спільну мову зі своєю свекрухою Мартою Григорівною. Часто робила, як вона радила, прислухалася, намагалася нормально спілкуватися. Але це людина, якій все не так. Купили фотоапарат? Навіщо? До чого такі витрати? Хочете на море? Ось ще! Рулювала в нашому гаманці мама Григорія по повній до одного моменту.

Ми назбирали початковий внесок на іпотеку. Коли вона дізналася, що збираємося брати двокімнатну квартиру, та ще й в обласному центрі, весь будинок оглух від її гучних і потужних криків. Та ви що! Навіщо Вам іпотека? Кредити – це ж кінець світу! І відразу квартира! Починайте, як ми з батьком, з кімнати!

Намагалася я мамі Гриші донести думку: “Я ж при надії! У квартирі будуть перспективи і для нас, і для дитини”. Марно.

Знайшли ми трикімнатну квартиру дешеву, з ремонтом, купили на місці. Нікуди не поїхали.

Потім сестра чоловіка вирішила підкорювати міста. Поїхала в Дніпро, нічого не вийшло. Дізналася я про це постфактум. Свекруха мені душевно зі сльозами потім розповідала моїми ж доводами, чому зовиці треба жити у великому місті. Приїхали, називається.

Було ще багато чого. Вони купили двері, як у нас в квартирі, спліт-систему, ковролін поклали. Роблячи все це з коментарями, які ми нерозумні.

Нещодавно Григорій втратив хорошу роботу. Іпотеку не тягнемо. Я сама поїхала у столицю, орендувала квартиру на перші зароблені гроші. Приїхав чоловік, перевезли дитину. Тепер ми добре заробляємо обоє і платимо за дві квартири: іпотека – платити ще 5 років, і орендоване житло в Києві. Багаті ми тепер!

Його сестра Іра приїхала сюди ж. Попрацювала, подивилася і вирішила: візьму теж іпотеку! Так, тут, у Києві, що там робити мені вдома! Свекор бере кредит на перший внесок для неї, однокімнатна квартира вже куплена. Вона розумна!

Мораль цієї історії проста. Робіть все те, що вважаєте за потрібне і правильне. Хорошим для всіх ніколи не вийде бути, а натиснення на своє “я” призводить до постійного відчуття пригніченості.

Зараз ми живемо з Григорієм і донечкою у своє задоволення, працюємо багато, відпочивати іноді літаємо і ні на чию думку не оглядаємося.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page