fbpx

Я все частіше думаю, що я погана матір своїй 17-річні дочці. Злата навчається у коледжі, перший курс закінчує. Років до 13 моя єдина донечка Злата була просто золотою дитиною. З гаманця у мене постійно пропадали сотні гривень. Більше того, коли Злата йшла гуляти з подругами, її стільниковий увечері просто відключався, нехай мама побігає навколо району і пошукає, якщо їй треба, щоб дитина була вдома вчасно. Вдома у Злати таке звертання до мене – подай, прибери, принеси. Дай грошей, відпусти на ніч з друзями

Так вийшло, що я рано розлучилася, мій юний чоловік ще не був готовий до батьківства. Мені самій довелося ставити на ноги дочку, багато працювати, щоб забезпечити Златі безхмарне щасливе дитинство.

Мені ніхто не допомагав, тата мого нема на світі, а мама ще тоді сама була досить молода й займалася власним життям. Та й взагалі ми з мамою ніколи дуже близькі не були. От і довелося мені самій все тягнути. Але язавжди була щаслива, що маю дитину, що можу їй все купити і приділити всю свою материнську увагу.

Але останнім часом я все частіше думаю, що я погана матір своїй 17-річні дочці. Злата навчається у коледжі, перший курс закінчує. Років до 13 моя єдина донечка Злата була просто золотою дитиною. Рано пішла, рано заговорила, літеру Р почала говорити відразу.

У школі було все чудово, вчителі хвалили, оцінки ідеальні, хоч я і не сиділа з нею ніколи з уроками. Гуртками особливо не захоплювалася, але й на малюванні і на ліпленні, і на бісероплетінні, і на музиці у Златочки були великі успіхи. Я не могла натішитися дитиною.

Хто б міг подумати, що далі почнеться таке. У 13 років невідомо звідки з’явилися друзі дуже вільного вигляду, з класом стосунки зіпсувалися, навчання закинула, школу постійно прогулювала.

З гаманця у мене постійно пропадали сотні гривень. Більше того, коли Злата йшла гуляти з подругами, її стільниковий увечері просто відключався, нехай мама побігає навколо району і пошукає, якщо їй треба, щоб дитина була вдома вчасно.

Ні вмовляння, ні конфлікти ніякого результату не давали. І так до минулого літа. Трохи стало краще, коли пішли до коледжу. Там їй начебто сподобалося, але теж всяке буває. І пропустити може заняття і вчиться з небажанням, не старається.

Вдома у Злати таке звертання до мене – подай, прибери, принеси. Дай грошей, відпусти на ніч з друзями.

Я дуже переживаю. Я більше так не можу, мені здається, що все скінчиться не добре, що я погана мати і все спочатку робила неправильно. Хто підмінив мою дівчинку? Як  налагодити з нею стосунки?

Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено.

Фото ілюстративне, авторське.

You cannot copy content of this page