Я все ж надіялася, що син закрутив роман з Настею чисто на час відпустки, і на тому все закінчиться. Але ж ні. Одного дня мені зателефонувала подруга, і щасливим голосом повідомила, що наші діти щасливі разом, і в них все серйозно. Я ж чекала того моменту, коли він повернеться в своє містечко, і забуде Настю, як поганий сон. – Мам, я їду, але лише для того, щоб розрахуватись з роботи. – І тут моїй надії наступив кінець.
Юля і Оксана товаришували з давніх-давен. І їхня дружба тривала близько 25 років. Це справді великий термін для того, щоб перевірити дружбу на міцність. Не раз їм доводилося плакатися один одному в жилетку, вони переживали одне за одного, підтримували, разом розчаровувалися і раділи. І ця історія могла б мати дуже позитивний кінець, якби все не закінчилося так безглуздо. Жінкам коли було під шістдесят, не дуже пощастило. Між ними трапився один інцидент.
Юля має сина Богдана, який вже давно живе в іншому місті. Він там влаштувався на роботу, тому вдома бував дуже рідко. У Оксани була дочка Настя, яка вже побувала заміжня, має дитину і розлучилася. Коли діти були маленькими, вони дружили між собою. А коли подорослішали, їх дороги розбіглися.
І ось якось Богдан на час відпустки приїхав до мами відвідати її. Після розлуки завдовжки п’ятнадцять років друзі зустрілися. Минуло кілька днів і Оксана помітила, що Богдан часто заходить до її доньки. І його знаки уваги явно не нагадують дружні. Минув якийсь час і молодь зізналася, що вони покохали одне одного і тепер зустрічаються.
Оксана була дуже рада такому повороту подій. Тому відразу захотіла порадувати свою нерозлучну подругу Юлю. Та її вислухала без особливого ентузіазму і каже: “Ну гаразд. Я сподіваюся, що поки Богдан не поїхав, вони гулятимуть тут. Все одно відпустка не вічна. Тому що вони все рівно не пара, і зустрічатися не зможуть.”
І на той момент, коли відпустка Богдана добігла кінця, він повідомив мамі: “Я повертаюся для того, щоб звільнитися з роботи, тому що хочу знову жити тут, винаймати житло і зійтися з Настею!”.
Від цієї новини мати була здивована: “Як це повернутися? Навіщо відмовлятися від такої перспективної роботи? Настя ж тобі взагалі не підходить! Я не хочу такої невістки. Ти знаєш, скільки чоловіків вона перебрала до тебе? І хіба ти хочеш жити з чужою дитиною? Виховувати її?”. Але Богдан не звернув уваги на слова матері та вирішив по своєму.
З того моменту сім’ї стали ворогувати між собою. Юля і Оксана посперечалися не на жарт. Юля висловила все, що думає про її дочку і навіть вирази не підбирала особливо. А Оксані було прикро за свою дитину і вона запитувала подругу: “Чого ти до них лізеш? Вони вже дорослі люди і самі повинні влаштовувати своє життя!”. Але Юля відмовлялася змиритися з тим, що син не послухався її і зробив наперекір. Вона влаштувала йому “бурю” і з того часу не спілкується із сином.
Минуло 6 місяців і Юлею занедужала. Вона дуже довго не зверталася по допомогу, і вже стало пізно щось робити. Незабаром Юлі не стало. Але навіть перед відходом колишні подруги не помирилися. І тільки стоячи на прощанні біля подруги. Оксана вибачилася перед нею за все. Їй було шкода, що вони так і не порозумілися. Не вберегли їхньої дружби.
Настя з Богданом так і лишилися разом. І все у них добре. Вони щасливі.
Фото ілюстративне
