fbpx
життєві історії
Я вважаю, що їсти – не головне в житті. І чоловік раніше був зі мною згоден. А тепер «заспівав» іншої, зачастив до своєї мами… А перші роки, коли одружилися, їв зі мною. Мюслі ранками, легенькі супчики овочеві, а не важкі борщі й солянки, в обід, відвернені м’ясо або рибу з салатами, броколі на вечерю. До такого раціону я й доньку привчила, міняти його не збираюся. А те, що чоловік від мами почав голубці носити, мене обурює

Кажуть же: бачили очі, що брали. Коли ми познаймилися з чоловіком, нам по 25 було, він прекрасно бачив, що я виглядала тоді на 18, а зараз, у 33 – на 22, і все це завдяки моєму правильному харчуванню, збалансованій дієті, догляду за собою.

Я йому говорила, що такий раціон мені дуже підходить, що я не їм і ніколи не буду їсти і готувати солодкого, мучного, смаженого, копченого. Я його попереджала, що смажених котлет, булочок, пельменів – такого на нашому столі не буде.

Я ще й дуже дорожу своїм часом, щоб витрачати його на голубці, завиванці різні, вареники чи пиріжки. Фу…

Краще побігати в цей час, зарядку зробити або маску для обличчя.

І чоловік спочатку цілком розділяв мої погляди! Їв те, що я готувала, дякував, хвалив. Схуднув трохи за ці роки, почав краще й молодше виглядати. Нам ніхто не дає нашого віку, знайомі на повному серйозі говорять, що ми виглядаємо наче старші брат і сестра нашої шестирічної доньки.

Хочу ще сказати на захист обраного мною способу життя, що донечка від самого народження майже ніколи не хворіла, взагалі ніяких проблем, з якими стикаються мами, діти яких їдять все підрід, в тому числі і дорослу їжу з раннього віку, у нас не було.

Але останнім часом дещо змінилося, і мені такі зміни не довподоби.

Іноді, кілька разів на тиждень, чоловік у якихось справах заходить до своїх батьків, а потім приходить і каже:

– Я вже повечеряв, не міг мамі відмовити. Вибач, люба!

Або ж дзвонить зарані і попереджає, щоб вечеряли без нього.

А часом відмовляється брати з собою те, що я йому кладу на обід: тушковані або сирі овочі, кашу, м’ясо чи рибу варені. Говорить: заїду до батьків, там якраз пообідаю.

Уявляю, що він там їсть… Бо свекруха – традиційна класична «мамка»: борщик-тюфтельки- смажена картопелька.

Та все це ще б нічого, але він почав перти їжу від неї в наш холодильник! Не вистачало мені ще свекрушиних голубців в домі… А головне, донька ж бачить, як він те їсть і просить! Але я строго заборонила годувати нашу дитину цією нездоровою їжею, хай навіть ображається.

А коли недавно я сказала-таки, що не варто нести від мами до нас її страви, що вже як не може він без них, то нехай їсть там, знаєте, що він мені відповів?

– Як не хочеш міняти спосіб життя і готувати нормально, але при цьому хочеш, щоб я був з тобою – стався спокійно і з повагою до того, що я буду їсти приготоване мамою, приносити його додому, якщо вона пропонує, а також пригощати доньку бабусиними смаколиками.

Я знайшла в собі силу змовчати, але це вже ні в які ворота, тільки не дитині!

От і вдячність за мою багаторічну турботу…

Але я впевнена: з моїми зовнішніми даними до мене черга залицяльників вишикується, якщо навіть чоловік вибере мамині котлети, а не нашу родину.

Автор – Олена М.

Спеціально для видання Ibilingua.com.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

facebook