fbpx
життєві історії
Я виходила з офісу, як до мене з похмурим обличчям наблизилась літня жінка. – Як тобі не соромно. Ти в квартиру до мого Стаса ходиш, а хоча б раз посуд там помила. Я вже не молода, але раз в тиждень стараюсь навести там порядок, – сказала мені Людмила Карпівна, мама Стаса. – А він що, нездужає, чи рук немає? Я ж не служниця йому. Та й не живемо ми разом. – Яка ж ти будеш господиня! Тьху, на тебе!

Я виходила з офісу, як до мене з похмурим обличчям наблизилась літня жінка. – Як тобі не соромно. Ти в квартиру до мого Стаса ходиш, а хоча б раз посуд там помила. Я вже не молода, але раз в тиждень стараюсь навести там порядок, – сказала мені Людмила Карпівна, мама Стаса. – А він що, нездужає, чи рук немає? Я ж не служниця йому. Та й не живемо ми разом. – Яка ж ти будеш господиня! Тьху, на тебе!

Вихідні минули, як і у всіх жінок. Пів дня прибирала, пів дня їсти готувала. Робила все з задоволенням, так як для себе.

Єдині порушники порядку – мої кошлаті вихованці, які ще не навчилися брати участь у прибиранні.

– Я замучилася проводити так вихідні. Все звалюється на мене, ще й домочадці спокою не дають. Тому кашу, тому суп. Наступає субота – і я біжу на роботу, – скаржиться моя подруга Катя.

Вірю їй, тому що, будучи заміжньою, так само жила. Рівноправність для наших чоловіків це щось дуже образливе, вони ж вважають, що вищезгадана робота виключно жіноча. Ми зобов’язані і на роботі працювати, і вдома. На нас і затишок, і шкарпетки чисті, і вареники наліплені.

Найдивніше, що жінки не завжди протестують проти цього, подібний устрій укорінився в їх голові. Але сьогодні хочу вам розповісти абсолютно протилежну історію.

Мар’яні, моїй подрузі, 26. Вона зустрічається з таким же чоловіком.

Вони зі Стасом не були одружені. Молоді люди довгий час зустрічалися, іноді ночували разом.

– У Стаса своя однокімнатна квартира. Про те, щоб з’їхати і жити разом, не йшлося. Я іноді у нього з ночівлею залишалася, гуляли разом, з друзями зустрічалися, але про щось більше ніхто не говорив, – каже Мар’яна.

Мар’яна хотіла б якоїсь визначеності. Звичайно, з появою дітей вона не поспішає, тому що займається на даний момент облаштуванням кар’єри. У неї прекрасна освіта, хороші дані, тому перспективи райдужні. Завдяки наполегливій праці вона вже купила собі автівку, з’їздила кілька разів за кордон і збирає гроші на квартиру.

– Одного разу я прийшла в гості і захотіла щось перекусити. Подивилася, що є в холодильнику, і вирішила приготувати піцу. Покликала Стаса, щоб допоміг, разом веселіше, – ділиться своєю історією Мар’яна.

Стас відмовився. Мовляв, він не вміє готувати, та й мама завжди цим займалася. Він розвернувся і пішов грати в комп’ютерну гру.

Дівчина образилася, але промовчала.

– А в суботу він попросив мене до нього піднятися. Заходжу, а в квартирі такий бардак, пройти неможливо. Повна раковина посуду, брудні підлоги, прання гора. Він попросив мене зайнятися прибиранням і пранням. Мовляв, попрацюємо і підемо в кіно. Я повинна була в свій вихідний цим займатися? Я відпочивати хочу, ми взагалі-то на побачення збиралися.

Мар’яна пояснила Стасу, що це не входило в її плани. Розгрібати його бардак вона не мала наміру, викликала таксі і поїхала додому. Мама її підтримала, адже вони ще не одружені, тим більше, жінка – не рабиня.

Наступного дня Стас приїхав до дівчини налагоджувати відносини, навіть квіти купив. Якийсь час панувало перемир’я.

Мар’яна робила вигляд, що не бачить брудний посуд і пил, а коли Стас захотів борщу – вона запропонувала пообідати в кафе.

Через тиждень Мар’яну біля роботи зустріла літня незнайома жінка. Вона звернулася до неї:

– Ну, привіт. Я Людмила Карпівна, мама Стаса. Хочу подивитися на тебе, чи не соромно тобі?

– Мені? Соромно? – розгубилася дівчина.

– Скільки це буде тривати? Чому я повинна прибирати в квартирі сина і готувати йому, якщо ти з ним зустрічаєшся? Ти ж дівчина, важко допомогти йому?

– А чому я повинна допомагати? Я там не живу, буваю раз на місяць. Та й ваш син – дорослий чоловік, руки і ноги на місці, сам може з усім впоратися.

– Ну, не живеш, а помити посуд так складно? Прийшла в гості, прибери будь добра. Ти повинна господинею гарною бути, якщо у тебе серйозні наміри. Він же мужик, а ти зобов’язана…

Мар’яна не стала слухати жінку і пішла. Після цієї розмови вона прийняла рішення розлучитися зі Стасом. Вона заблокувала його номер і почала нове життя.

– Це ж треба так добре влаштуватися. Він хіба хворий?

Вона виховала собі мамія, ось тепер нехай і мучиться сама з ним. Я не зобов’язана обслуговувати її сина, – коментує Мар’яна.

Права Мар’яна чи ні? А, може, істина за Людмилою Карпівною? Невже так складно навести порядок в холостяцькій квартирі?

Що ви скажете з цього приводу?

У вас є сини? Якими ви їх бачите в майбутньому?

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page