fbpx

Я вийшла заміж вдруге, мені вже 47 роки. Живемо з чоловіком поки що разом зі свекрухоюй і свекром. Я нічого не допомагаю по дому, тому що коли я це робила в першому шлюбі, ніхто це не оцінив. Більше я на опудало в халаті не перетворюся

У першому шлюбі я була молода й дурна. Все робила для чоловіка s його родини, бо жили ми з ними. В мене була маленька дитина, а я прибирала у всій хаті, готувала на всіх, поки всі на роботах, тормозки складала і чоловікові, і свекрові.

У підсумку, коли синові було 13 років, чоловік пішов до іншої і ніхто з його родини не підтримав мене, не став на мо. сторону.

Навпаки, свекруха сказала: треба було слідкувати за собою, а то перетворилася на опудало в халаті.

Відтоді багато що довелося мені пройти, але я змінилася.

Стала нарешті впевненою в собі, задоволеною собою і життям. Відкрила в нашому місті невеличкий салон краси і допомагаю жінкам ставати гарнішими.

І нарешті в моє життя прийшло справжнє кохання. Тільки з Ігорем я пізнала, що таке жіноче щастя.

Так співпало, що якраз одружився мій син, і я віддала йому й невістці квартиру, а сама пішла на запрошення Ігора жити до нього і його батьків.

Уживаємося нормально, але я відчуваю, що свекруха на мене ображається. А причина в тому, що я нічого не хочу робити і допомагати по дому. Тому що, коли я це робила в першому шлюбі, ніхто це не оцінив. Більше я на опудало в халаті не перетворюся.

Я навіть на кухні ні за що не беруся, посуд – і той не мию, я тут не хазяйка.

Я взагалі-то частіше в кафе біля роботи їм, ну а якщо вже вдома з Ігорем – то їмо те, що свекруха приготувала.

Гроші на продукти, я точно знаю, Ігор матері й батьку дає, на комунальні також.

Я краще масочку собі зроблю, відпочину. До речі, пропонувала свекрусі скористатися послугами мого салону, майже бескоштовно, але вона відмовилася, говорить, що їй те не потрібно. Ну, хай як знає.

Розумію, що вона хоче, щоб я разом з нею в городі сапала, вишні в саду рвала, закрутки на зиму разом з нею робила… Але ні, більше я не це піду.

Скоро ми взагалі на свою однокімнатну квартиру з’їдемо, тоді всім добре буде. Ну а поки нехай свекри звиняють, але своїх принципів я не мінятиму.

Автор – Олена М.

Спеціально для Ibilingua.com.

Передрук без згоди автора суворо заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page