Я вийшла заміж за забезпечену людину, Станіслав із задоволенням потурав всім моїм бажанням. Я мала можливість займатися улюбленою справою і не думати про гроші і способи їх заробітку.
Ще до весілля ми з’їхалися. Майбутній чоловік мав свою величезну квартиру, дуже затишну і красиву, я була в захваті, адже довгий час я винаймала житло.
За рік-другий чоловік почав робити натяки на поповнення сім’ї. Родичі теж не мовчали, мовляв, квартира є, гроші є, що ще потрібне? А те, що в країні твориться, так це не причина, адже у всі часи народжувалися дітки.
Ось тільки я не була в захваті від ідеї. Спочатку я просто відмовчувалась, а потім виставила свої умови. Бо вважаю, що зараз складні часи і я маю убезпечити себе і свою дитину в разі чого.
Знаючи, що чоловік має достатньо коштів, я попросила купити квартиру в столиці, яка належатиме лише мені. Тільки за таких умов вона погоджувалася народити дитинку.
Ситуація вийшла непроста, адже це не звичайнісіньке прохання. Відразу загострюється питання довіри, та й не лише воно.
Наразі все ще вирішується, проте родичі чоловіка вже налаштувалися проти мене. Занадто великими здалися їм мої запити. Але я так не вважаю і думаю, що цілком права.
Фото ілюстративне.