Не думала, що “провчу” чоловіка так швидко.
Я вирішила декілька днів потерпіти. Треба ж було Андрію доказати, що якщо я дома з дитиною, то це не означає, що я закинула ногу за ногу і відпочиваю. Того дня Андрій повернувся з роботи без настрою, а тут ще й дома “легкий” бардак. Ну нехай подякує, що я встигла його улюбленого червоного борща приготувати. Сіли ми разом за стіл, і почалося.
Виходячи заміж я чітко розуміла де жіночі обов’язки і де чоловічі. Але так як я не “залізна леді” і теж працюю, обов’язки по дому ми поділили порівну.
Моя стихія і обов’язок кухня, Андрій чистить туалет, ванну (Вже вибачте, але чоловіки чомусь більше плюндрують це місце). Ну а кімнати прибирали спільно.
А ось готувала виключно я, так як у мене це гарно виходить, а чоловік відповідно все лагодив і латав по дому! Ідеальне співвідношення сторін?! Мені здавалося що так, у всякому разі швидко звикли і не конфліктували на побутові питання!
Потім у нас з’явилася дитина і Андрій встав в позу “Я годувальник, а ти домогосподарка!”. Довелося в якійсь мірі погодиться, і моє життя потекла в русло “прислуга”.
Коли в будинку дитина то бруд в будинку постійно! Ти тільки помила підлогу, а дитина вже на дивані жує печиво і кришить на підлогу. Ти тільки зібрала іграшки і дитина вирішує взяти ось ту, саму далеку, попутно розсипавши всі іграшки навколо!
Кількість і якість домашньої роботи зросла в рази! Якщо раніше досить було пробігти з пилососом і змахнути пил раз в тиждень, то з появою дитини доводилося робити ген прибирання 2-3 рази в тиждень.
І це аж ніяк не пропилососити і протерти пил. Тут і двері від шоколаду відмивай, і восковий олівець зі столика віддирати, і нескінченний посуд, прання і прасування.
А в голові Андрія, в пам’яті про наше життя до дитини, залишилося знання “прибирання раз в неділю”.
Тобто вдень він працює і не бачить, що я роблю, пам’ять підказує – прибирання раз на тиждень. Тоді чому дружина втомлюється і злиться?! Він відмовлявся вірити, що я прибираю кожні пару днів.
Довелося провчити. Я цілий тиждень, скриплячи зубами, не прибирала!
Для мене це було складно! Дуже складно! Я люблю чистоту… Але тут заради експерименту я терпіла, навіть купила тапочки собі і дитині, тільки б не відчувати крихти і котячу шерсть.
Перші 5 днів експерименту пройшли для Андрія не помітно, а для мене плачевно. Ми то вдома цілий день, а Андрій на роботі. Я пару раз хотіла хоча б пропилососити. Але трималася!
І моє очікування було винагороджено. На вихідних, Андрій зробив зауваження про те, що він пройшов по дому в шкарпетках, а на них налипли крихти. Я сказала: “Любий, за твоїм розкладом, прибирання повинне бути раз в тиждень, а це завтра!”
А ввечері за вечерею, подув сильний вітер, і котяча шерсть злетіла в повітря, а найбільший жмут приземлився йому акурат в борщ…
“Так, я зрозумів! Напевно я був не правий, ти частіше прибирала ніж раз на тиждень. Раніше таких інцидентів не було…”- сказав чоловік після того, як хвилину мовчав, і дивився на суп.
Я домоглася свого, мою домашню роботу стали більше цінувати. А вечорами Андрій давав мені відпочити і сам мив посуд після вечері!
А як у вас з цими обов’язками? Все робите самі, чи все ж чоловіки допомагають?
Фото ілюстративне – pixabay
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
