fbpx

Я вирішила працювати навіть після появи на світ дитинки. Я встигаю доглядати за донькою, але не встигаю за господарством. Я вирішила це питання, найнявши домробітницю. Але свекруха цього не може зрозуміти і боїться, що скажуть люди

Я вирішила працювати навіть після появи на світ дитинки. Я встигаю доглядати за донькою, але не встигаю за господарством. Я вирішила це питання, найнявши домробітницю. Але свекруха цього не може зрозуміти і боїться, що скажуть люди.

Я довго зволікала з дитиною. Словом, ми з Данилом не могли домовитися, коли ми зважимось і залишимо наше солодке життя, сповнене пригод. Ми багато подорожували і отримували задоволення. Але нам також вдалося створити бізнес, який забезпечує нам гідне життя.

Ми створюємо веб-сайти для самозайнятих осіб, малих підприємців і власне для всіх, хто звертається до нас. Я не можу ні на що поскаржитися.

Коли народилася Евелінка, я не хотіла бути мамою, яка блукає по дому в затертому халаті, яка вміє тільки говорити про вигодовування та перекуси та піклується про теплу вечерю. І тому я ніколи не припиняла працювати. У перші важкі тижні мені довелося багато вислухати.

Евелінці буде вже два роки, і погодьтеся, коли вона була немовлям, з нею справлятися було набагато легше, ніж зараз. Я півтора року мовчала і робила все, що від мене залежало. Але одного дня я озвучила вголос те, що сиділо в моїй голові довгий час.

– Мені потрібна помічниця!, – сказала я Данилу.

Він спочатку не погоджувався, але зрештою визнав, що не може все перекинути на мене. І крім того, я з дитиною на руках ще й працюю.

Так ми знайшли приємну жінку Надію, яка приходить до нас в зазначені дні. Вона може зробити прибирання за три години, і все чисто, і все пахне свіжістю.

Як вона це робить, для мене повна загадка. Це б зайняло у мене, весь день, а може й більше. Але вона все робить за кілька годин. Я в той час вільно займаюсь роботою і дитиною. Нам з чоловіком це підходить.

Свекруха, як дізналася, то змінилася в обличчі.

– Молода жінка, і ти не можеш сама прибрати свій будинок? Тобі має бути соромно!, – почала вона, коли була у нас в гостях.

Найбільше її засмучувало те, що якщо хтось з її родичів чи знайомих про це дізнається, то буде сміятися.

– Ти в декретній відпустці, маєш доглядати за дитиною і чоловіком, а не ганятися за грошима. І взагалі, як можна в свій дім впустити чужу жінку?, – моя свекруха не замовкала.

Я надіялась, що вона все ж з часом прийме нашу волю і заспокоїться, але цього не сталося.

Кожного разу, коли вона приходить до нас, то запитує, чи я вже відмовилась від послуг Надії, і чи нарешті все по дому роблю сама. Чесно кажучи, сперечатися з нею не було сил, все одно не варто.

Данило ніколи про це нічого не говорив. Навпаки, він каже мені, щоб я лишній раз не нервувала його маму.

Але я починаю замислюватися, чи справді я просто забагато стрибаю й прикидаюся тим, ким я не є. Усі заощаджують, а я витрачаю тут тисячі на місяць.

З іншого боку, відчуття, що мені хтось так сильно допоможе, і я можу присвятити час дрібницям або роботі, безцінне. Завдяки тому, що я плачу прибиральниці, я заробляю набагато більше, ніж якби я годинами літала з ганчіркою.

Розрадьте мене, хто правий в цій ситуації, я, чи свекруха?

Фото ілюстративне спеціально для ibilingua

You cannot copy content of this page