fbpx
життєві історії
Я вирішила розвіяти всі сумніви і заглянула в телефон чоловіка. Перше, куди я зайшла, була переписка мого чоловіка з мамою. – Скільки я маю тебе виправдовувати перед дружиною? Кінець-кінців, скажи, що ти її більше не любиш, і в тебе є інша жінка. – Переписку “Віка-менеджер” я вирішила не відкривати. Все і так було зрозумілим

Наше знайомство з Василем було неймовірно романтичне. Сім років тому через збіг обставин ми обоє опинилися в Буковелі. Я вперше стала на лижі, і поводилась на гірці для початківців, як немовля. Я нервувала, а подруги з мене сміялися.

В той час повз мене проїжджав Василь, який і допоміг мені в той момент. З того часу ми почали переписуватися, декілька разів навіть зустрілися там, а пізніше зрозуміли, що це доля, бо живемо в одному районному центрі.

Приїхавши додому ми почали зустрічатися, а через пів року відгуляли весілля. Мама Василя дуже хороша жінка, я так раділа, що в мене не буде різних інцидентів зі свекрухою.

Жити ми стали окремо, на квартирі, яку мені заповіла бабуся з дідусем. Через два роки в нас з’явилась донечка, а ще через рік і синочок.

Я в той час була в декреті, доглядала за малюками. Свекруха частенько, як і мої батьки навідувалась до нас, щоб допомогти. Все б нічого, та Василь став дивно поводитись. То він на рибалку з друзями, то в нього якісь корпоративи, але після, він завжди йшов ночувати до своєї мами. Він пояснював це тим, що не хоче нас будити пізно ввечері, так би мовити, турбувався про нас.

Якось мій чоловік знову мав робочі зустрічі допізна.

– Я, як і завжди, до мами поїду. Мене сьогодні не чекай.

Такі слова все частіше і частіше лунали з його вуст. Коли я телефонувала Галині Іванівні, чи вже приїхав ночувати мій чоловік, вона без сумніву говорила, що в сина був важкий день і він вже спить у своїй кімнаті.

Спершу я в це вірила, поки одного разу його така “зустріч” і “ночівля у мами” не співпала з хворобою нашого сина. Я зателефонувала ближче першої ночі до свекрухи, бо телефон Василя був вимкнений, як і завжди, і попросила, щоб розбудила його.

– Як ти собі це уявляєш? Він так важко працює, щоб прогодувати всіх вас. Я так його просила, щоб ви зупинились на одній дитині, але ж ні, тобі другого захотілося. Нехай моя дитина виспиться, а завтра приїде, нічого з тобою не станеться.

– Але мені не просто так хочеться. Дома закінчився сироп від температури, а Юрчик захворів, – та свекруха зробила винною мене і сказала, що я, як матір, повинна про все думати наперед. Після цього дня я стала задуватись, а чи справді він ночує у матері?

На наступний день я переглянула повідомлення і дзвінки в його телефоні. Далеко я не заходила. Перше, куди я зайшла була переписка Василя з мамою.

– Скільки я маю тебе ще виправдовувати перед дружиною? Кінець-кінців, скажи, що ти її більше не любиш, і в тебе є інша жінка.

Переписку “Віка-менеджер” я вирішила не відкривати. Все і так було зрозумілим

На цьому моє переглядання телефона закінчилося.

Того ж дня я зібрала всі його речі, викликала таксі і відправила його мамі.

До сьогодні не розумію, як свекруха, вона ж також жінка, могла так нагло мені брехати…

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

Сподобалась стаття, поділіться з друзями на facebook

You cannot copy content of this page

facebook