Я вже 10 років живу і працюю в Греції, тут вийшла заміж і мій чоловік має невеличкий бізнес – нерухомість, яку здаємо відпочивальникам. Мені 45 років, дітей немає, зате є мама і молодша сестра в Україні. Сестра народила два місяці третю дитину і виставила мені умову.
Я їм до цього переводила 50 тисяч гривень щомісяця, а тепер сестра просить 100, бо мамі гірше, і Людмилі треба більше часу і зусиль для догляду за нашою мамою.
Так сталося що я вже 10 років живу і працюю в Греції у курортному місті. Поїхала сюди на заробітки, хотіла купити собі квартиру в Києві, але вийшло, що лишилася, принаймні поки що.
Нас в родині дві сестри, я і Люда. Людмила молодша на 11 років, заміжня, має вже аж трьох діток, моїх племінників, яких я дуже люблю.
Мені Бог дітей не дав, через що в розлучилися з першим чоловіком. Він потім одружився вдруге, став батьком. А я поїхала в Грецію. В тут зустріла Соломона.
Він вдівець, на сім років старший і має двох дітей, тому від мене малеча йому не потрібна і дякувати Богу.
Зійшлися ми, навіть одружені офіційно вже 4 роки. Він має свій невеличкий бізнес – маленьку нерухомість, яку віддає в оренду відпочивальникам.
Попри те, що чоловік у мене з достатком, я з робити не пішла, бо хочу мати свої гроші і незалежним повністю від Соломона. Адже мені треба допомогти рідні в Україні.
Справа в тому, що тато наш давно на небесах, але є мама, ось тільки вона дуже хворіє, їй постійно треба певні препарати, медична допомога і підтримка.
За мамою, само собою, наглядає сестра, але я – спонсор. Всі ці роки я надсилала рідним фінансову допомогу. Коли сталося вторгнення, але вони відмовилися їхати до мене, я збільшила суму до 50 тисяч гривень щомісяця.
І ось тепер, Коли Люда народила третю дитину, вона поставила мене перед фактом: або я надсилаю віднині по 100 тисяч гривень, або вона відмовляється доглядати маму і я мушу найняти доглядальницю.
І я от не знаю навіть, що робити. У мами дуже не простий характер. До мене вона їхати категорично відмовляється, інакше би я давно її вже забрала. І не впевнена я, що вона й на чужу доглядальницю погодилась.
То що ж мені лишається? Погоджуватися на умови Людмили? Але чи не забагато це – 100 тисяч гривень? І я ж розумію, що вона й собі з цієї суми хоче щось мати, а не тільки мамі. Хоча з іншого боку воно ц справедливо – це її час як не як, а в неї діти.
Мені й важко щиро кажучи щомісяця таку солідну суму виділяти рідним. Але, здається, іншого вибору мені не лишається.
Автор – Олена К.
Фото – авторське.
Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено.
