Я вже довгий час працюю в Італії. Звісно, що висилаю гроші на Україну, оскільки там у мене живе і вже навчається синок. Мирон розумний хлопчик. Тільки одного разу ми зідзвонилися, і він повідомив, що збирається одружуватися, і навіть не підготувавши мене, сказав, що для його дівчини Марти, це вже другий шлюб, і у неї двоє дітей. Про те, що вона старша Мирона на шість років, я вже й мовчу. Я миттю рвонула на Україну.
Галина Дмитрівна сама виростила сина. Коли її Мирон став досить дорослим і вже закінчував школу, жінка виїхала за кордон на заробітки, щоб забезпечити синові гідне майбутнє.
Але потім із дому прийшли новини: Мирон одружується. Але наречена старша за нього на 6 років. До того ж вона вже має двох дітей від попереднього шлюбу.
Галина Дмитрівна одразу висловилася проти такого шлюбу та спробувала відмовити сина.
– Мироне, ти ще навіть навчання не закінчив і сам нічого не заробляєш. Яка сім’я та діти? Я вас утримувати не маю наміру, – сказала жінка по телефону.
– Мамо, я не прошу, щоб ти нас утримувала. Я нещодавно влаштувався на роботу. Поки що на пів ставки, щоб встигати з навчанням, але мені до отримання диплому лише 3 місяці залишилося, — відповів хлопець.
– А ти не думав, що ця твоя Марта просто використовує тебе? Навіщо тобі у твоєму віці чужі діти?
– Ми з Мартою щиро кохаємо одне одного. Як я можу відмовлятися від дітей коханої жінки? Вони мені як рідні. Загалом це мій вибір. Сподіваюся, ти його поважатимеш.
Галина Дмитрівна не могла так просто змиритися із ситуацією. Її не залишала думка, що син робить серйозну помилку, тому вона приїхала додому.
Майже з порога вона знову заговорила про невістку.
– Синку, може, не варто так поспішати? Ти не думав про те, щоб пожити з Мартою якийсь час без розписки? Придивіться краще один до одного.
– Знову ти починаєш. Зрозумій, я готовий відповідати за свій вибір. Марта мені довіряє, і я теж. Згадай, як нам раніше було важко одним. Марта та її діти зараз проходять через те саме. Я в дитинстві мріяв, що в тебе з’явиться чоловік, який щиро тебе полюбить і допоможе тобі. Але цього не сталося, тобі довелося багато працювати, щоби поставити мене на ноги. Я ціную те, що ти заради мене зробила. Але тепер у мене з’явилася кохана жінка, і я хочу зробити її життя щасливим.
Галина Дмитрівна всю ніч думала про ситуацію, що склалася. Їй стало очевидно, що син уже сам приймає рішення та відмовити його не вдасться. У результаті вона вирішила познайомитися з невісткою.
Вона прийшла до Марти сама. На подив Галини Дмитрівни, дівчина виглядала набагато молодшою, ніж вона собі її уявляла. Марта ввічливо зустріла майбутню свекруху та запропонувала пройти на кухню.
Галина Дмитрівна вже хотіла почати серйозну розмову, як у кімнату вбіг світловолосий хлопчик років п’яти.
– Доброго дня!, – весело привітався він.
– Доброго! Як тебе звуть?
– Максим. А ви мама Мирона, так? Я одразу здогадався! Він казав, що незабаром приїде моя нова бабуся. Хочете подивитися на мої іграшки?
Марта почала говорити синові, щоб він поки що пограв сам, але Галина Дмитрівна її перервала.
– Все гаразд. Ходімо, Максиме!
Хлопчик так сильно нагадував їй Мирона у дитинстві, що жінка одразу розтанула. Поки вона спостерігала, як дитина грає з машинками, додому прийшла донька Марти.
Дівчинка теж дуже сподобалася Галині Дмитрівні. Вихована, розумна та товариська. На той час жінка вже зовсім забула, що спочатку прийшла відмовляти майбутню невістку від весілля. Вона попрощалася з Мартою та дітьми та щаслива пішла додому.
Галина Дмитрівна зрозуміла, що дарма сперечалася із сином. У результаті весілля відбулося, а через рік Господь подарував подружжю і спільну донечку.
Фото ілюстративне
