fbpx

Я вже й на пенсію вийшла, як подруга запропонувала поїхати до Італії. Мене нічого не тримало, тому й погодилася. Робота була не важка, а гроші платили хороші. Вже за пару років я змогла наскладати на квартиру для одного з синів. В той час молодший якраз переїхав працювати до Києва. Згодом в столицю направився і середущий син. Я і йому квартиру в новобудові придбала. Та в області залишився найстарший Іванко. Ось вони тепер з дружиною зі мною не спілкуються

Я вже й на пенсію вийшла, як подруга запропонувала поїхати до Італії. Мене нічого не тримало, тому й погодилася. Робота була не важка, а гроші платили хороші. Вже за пару років я змогла наскладати на квартиру для одного з синів. В той час молодший якраз переїхав працювати до Києва. Згодом в столицю направився і середущий син. Я і йому квартиру в новобудові придбала. Та в області залишився найстарший Іванко. Ось вони тепер з дружиною зі мною не спілкуються.

Емілія Гаврилівна вже котрий рік не бачила свого старшого сина.

Він образився на маму і вирішив з нею обірвати спілкування. Загалом у неї троє дітей — із двома молодшими синами подібних проблем немає.

Сталося це давно. Коли жінка вийшла на пенсію, вона виїхала до Італії. Найкраща подруга допомогла їй все оформити. Емілія Гаврилівна няньчила дітей у російськомовній родині. Зарплата була хороша, тому вона користувалася моментом і дарма не їздила додому.

За кілька років такого підробітку їй удалося накопичити пристойну суму.

Молодший син у цей час переїхав до столиці, знайшов роботу та винайняв квартиру. Мама постаралася і купила йому однокімнатну квартиру. Вона вирішила, що вкласти гроші в нерухомість, це найкраща ідея.

Інші брати не заперечували — вони лише пораділи за родича. Минуло ще кілька років – середній брат теж переїхав до Києва. Йому запропонували очолити столичну філію. Відмовитись від пропозиції він, звичайно ж, не міг.

Емілія Гаврилівна довго не думала, купила і йому квартиру. Старший син почав обурюватись:

– Чому я живу у старій хрущовці, а вони у київських новобудовах?

Мама заспокоїла сина. Мовляв, зароблю ще й куплю тобі квартиру.

Вона була впевнена, що швидко зможе реалізувати свій план, адже їй якраз підвищили оклад. Але все звалилося — жінці не вдалося продовжити документи.

Живучи однією пенсію, вона не могла виконати обіцянку. Емілія Гаврилівна відчувала себе винною перед старшим сином. Їй довелося влаштуватися на роботу у рідному місті та відкладати кожну копійку.

Звичайно, процес затягнувся. А син образився на маму та братів, припинив спілкування. Невістка теж дорікнула свекрусі в несправедливості. Вона постійно потурала чоловіка, що його брати влаштовані у житті, а він ні.

Має рацію він чи ні — життя вирішить. Поки що все залишається на своїх місцях, і мама не втрачає надій все-таки накопичити гроші на покупку чергової нерухомості. Відверто шкода цю бідну жінку.

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page