fbpx
життєві історії
Я вже не знаю, що робити з дочкою. Марічці десять недавно виповнилося. Мої батьки кажуть що таке її ставлення через те, що вона одна і ми її залюбили. – Я ще такого не чула, щоб по цьому приводу радитись з дитиною. Ніколи такого не було. І взагалі, це просто смішно. – Чоловік вирішив не втручатися, і просто чекає, що буде далі. Пустив все на самоплив, як кажуть. Але мені від цього не легше. Час то пливе!

Я вже не знаю, що робити з дочкою. Марічці десять недавно виповнилося. Мої батьки кажуть що таке її ставлення через те, що вона одна і ми її залюбили. – Я ще такого не чула, щоб по цьому приводу радитись з дитиною. Ніколи такого не було. І взагалі, це просто смішно. – Чоловік вирішив не втручатися, і просто чекає, що буде далі. Пустив все на самоплив, як кажуть. Але мені від цього не легше. Час то пливе!

Старшій дочці Марічці 10 років. Привели ми її на світ із чоловіком після п’яти років шлюбу. Будували бізнес, не до дітей було, хоча завжди мріяли про двох і навіть трьох дітей.

І ось зараз нам по 39 років, матеріально забезпечені, є і велика квартира, і заміський будинок і кожен по автівці. Марічка нічого не потребує, любов’ю і увагою теж не обділена. Няні в неї не було, справлялися самі та ще допомагали батьки.

Чоловік може сам вести бізнес, якщо я буду з малюком удома. Буду періодично допомагати. Розраховували і на дочку, що посидить із братиком чи сестричкою, якщо буде потрібно. Але коли вона дізналася про наші плани, закотила “бурю”.

Сказала, що переїде до бабусі та дідуся, якщо вирішимо привести в дім ще одну дитину. Жодні вмовляння та приклади на неї не діють. Пробували пояснювати, що з таким підходом до життя і її могло б не бути, але вона вперлася, плаче постійно.

Мені її шкода, але і йти на поводу у десятирічної дитини не хочу. Подруги кажуть, що після появи в домі малюка Марічка заспокоїться і полюбить його. У них так само було. А якщо ні? Якщо Марічка приховує образу на нас із чоловіком на все життя? Аргументом у неї є те, що ми з чоловіком не маємо ні сестер, ні братів. Так склалося, що свекруха розлучилася, коли моєму чоловікові було сім років, заміж більше не вийшла. А моя мама не змогла привести на світ другу дитину через деякі труднощі. Але ж хіба такі тонкощі можна обговорювати з дитиною!

Мама каже, що ми не маємо її слухати. За 10 років дочка вже сама буде мамою і зрозуміє нас. Всі наші знайомі дивуються, що ми питаємо дозволу у доньки. Мама каже, що раніше таке нікому і на думку не спадало, і дітям у тому числі. Але зараз час інший, діти розвиненіші через інтернет. Розуміють усе навіть більше, ніж потрібно.

Я іноді думаю, що Марічка просто капризи свої показує, звикла, що все для неї, боїться, що буде ображена увагою. Але як подумаю, що всі 9 місяців потрібно буде переживати її дивний стан… Та і для малюка це буде погано. Не хвилюватись, як радить мій тато. Він їй сказав, що якщо Марічка піде з дому, то вони її не приймуть, житиме на вулиці і сама зароблятиме на їжу. Це її трохи налякало.

Начебто й розумію, що це не проблема поставити дитину такого віку не місце, але не можу наважитися. Чоловік не втручається, вичікує. Він дуже любить дочку і не хоче псувати з нею стосунки.

Порадьте, що нам робити в цій ситуації?

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!