– … Я вже просто на все готова, щоб моя дочка нарешті розійшлася з цим своїм чоловіком! – ділиться сокровенним пенсіонерка Анна Тарасівна.
– Точніше, навіть не розійшлася – щоб розходитися, спочатку одружуватися треба. А він цього зробити за п’ять з половиною років так і не спромігся! Зате дитину народили. На це розуму вистачило.
До цивільному чоловіку дочки Тамари у Анни Тарасівни цілий список претензій, які вона із задоволенням перераховує всім, хто згоден слухати.
– Дитиною не займається, – загинає пальці Анна Тарасівна.
– Хлопчику п’ять років, батько жодного разу з ним у двір не вийшов!
Грошей не дає майже, вдома не робить нічого! Я вже не кажу про господарські справи – посуд помити, приготувати, сміття винести. Це все робить дочка. Але хоча б чоловічу роботу по дому він міг би виконувати – поміняти розетки, змішувач полагодити, меблі зібрати!
– Ну, тут можна викликати фахівця
– Ага, шафа посунути або лампочку поміняти – фахівця кожен раз викликати? Ну, можна, напевно.
Втім, це все не головне. Головне – те, що не любить він ні дочка, ні сина. Не дбає, не цікавиться, не переймається.
Не зустріне її ніколи, не проводить, сумки не допоможе принести. Вона все сама! Я Тамарка говорю – навіщо тобі такий мужик, ну от навіщо? Він тобі навіть і не чоловік. Іди від нього!
– А вона? – Та ну її!
Читайте також: Історія про маленьку 3-річну дочку, яка запитала: «Знаєш, чому Бог так довго не давав тобі дитинку?»
«У нас дитина!» – говорить … Я кажу, і що – дитина? Буде зростати точно так же, як і зараз, навіть не помітить твоя дитина, що папаша кудись подівся. Купа дітей виросли без батьків, останнім часом взагалі нікого цим не здивуєш! А без такого папашки, як твій цей, ще й краще буде.
Тамарі через пару місяців виповниться тридцять сім, і вона, якщо чесно, зірок з неба не хапає. Звичайна спокійна домашня жінка, працює вчителем малювання в районній школі. ЄДІ з малювання не здають, тому підробки репетиторством виключені.
Черги з кавалерів до неї не стояло ніколи. Більш того, нинішні відносини – чи не єдині тривалі відносини з чоловіком в її житті. Колектив в школі жіночий, до того ж весь свій вільний час Тамара зараз проводить з сином. Здумай вона зараз розлучитися зі своїм чоловіком, заміну знайде нескоро, якщо взагалі знайде.
Звичайно, Тамара усвідомлює, що сімейне життя у неї зовсім не зразкова, недоліки цивільного чоловіка прекрасно бачить і без мами.
Більш того, до маминого переліку Тамара може додати ще купу пунктів про «свого цього», про яких мама не в курсі. Але, тим не менше, Тамара продовжує наполегливо чіплятися за ці відносини. Мати слухати не збирається.
Поради людини, який сам ніколи в житті з чоловіком не жив і сім’ї не створив, здаються їй дурними і відірваними від життя.
– Навіщо ти лізеш до неї з порадами? – каже Анне Тарасівні і її сестра.
– Не твоє це діло. Ну піде вона від цивільного чоловіка, і що? Прийде до тебе з дитиною. Чи знайде іншого – велике питання. Кому вона потрібна? Хороше життя її чекає, в твоїх нахлібниці? Вона ще молода, щоб ставити на собі хрест!
– «Краще бути однією, ніж разом з ким попало!» – патетично заявляє Ганна Тарасівна.
Як вважаєте, має право мати втручатися в життя дочки з порадами? Раз по раз повторювати одне й те саме? Невже мовчати, бачачи, що дочка витрачає своє життя не на ту людину?
Може бути, мати права – Тамарі потрібно відкрити очі і допомогти прийняти рішення, самому йому буде зробити це важко, не той вона людина?
