fbpx

Я вже шукала варіанти для розміну трикімнатної квартири, поки випадково не почула з кімнати сина і невістки розмову, яка стосувалася мене. – Для чого міняти? В нас скоро діти підуть, хіба в одній кімнаті ми помістимось? Нехай твоя матінка в свої-то роки на дачу до своїх батьків їде. – І тут я не стрималася. – Анно, в які такі роки? Мені всього 48. Я ще молода, працюю на роботі, і дай Бог, ще знайду своє щастя! – Дітям я дала тиждень, щоб з’їхали. Ти диви як запірилися!

Я після одинадцятої години вечора вже виключила світло і взяла в руки вервицю, щоб помолитися і лягти спати. Все зробивши ще пішла на кухню, щоб випити води, як почула, що з кімнати сина і невістки доноситься розмова саме про мене.

Тут я і вирішила з квартирою нічого не робити, а просто виставити їх за двері.

Я свого сина виховувала одна.

Привела на світ я свого Романа в дев’ятнадцять. Тато сина сказав, що не готовий до такого життя, тому просто дав гроші. Я ж навіть не задумувалася, що робити, до того ж, мої батьки мене підтримали, за що я їм дуже вдячна.

Роман виріс хорошим хлопцем. Працює він в автосервісі, має гроші, але щоб придбати власне житло все одно не хватає.

Жили ми з моїми батьками в трикімнатній квартирі, але коли вони вийшли на пенсію, то переїхали жити на дачу, куди приїжджали влітку, щоб мати на зиму свої овочі та фрукти.

Ми ж прожили вдвох з Романом декілька років, як в мій дім він привів невістку.

Я не знаю, як це бути ні невісткою ні свекрухою, але все ж надіялась, що жити ми будемо мирно.

Та не тут то було.

Анна їсти не готувала, не прибирала і думала, все буду робити я.

Я ж спершу старалася їм догодити, думала, Анна трішки звикне, і стане робити по дому все що потрібно. Та минув рік, а потім другий, і нічого не мінялося.

Я вирішила зробити “збори” і оголосила дітям, що буду готувати тільки для себе, а по прибиранні зроблю графік, щоб все було по-чесному.

Але це Анні не сподобалось.

Роман замість того, щоб підштовхнути дружину до господарства почав купляти напівфабрикати додому і піцу.

Я мовчала, раз їм так зручно, але одного дня таки здалася.

– Я вирішила розміняти цю квартиру і купити вам і собі по однокімнатній.

Син, чесно вам скажу, зрадів, а ось Анна задумалася.

Я ж все продумала, тому планувала по документах покупку і одну і другу оформити на себе, мало що їм в голову збреде.

Я вже приглядала варіанти для розміну квартири, але коли почула ввечері цю розмову невістки, вирішилася з цим зупинитися.

– Я проти того, щоб твоя мама міняла цю квартиру. В нас діти скоро підуть. Де ми в цій однокімнатній помістимось? Нехай вона краще до своїх батьків на дачу переїжджає. Нема чого з нами в квартирі сидіти і за борщі, які я не варю, мене дзьобати. Їй в такому віці в селі краще буде, – сказала невісточка.

Я не стрималася і влетіла в нічній сорочці в їх кімнату.

– То в які такі роки, Анно, я маю руки скласти і в селі сидіти? Мені 48 років, в мене ще життя попереду. Я працюю і не збираюся згасати в селі в такі то роки. Я навіть не відкидаю такої думки, що ще знайду людину, з якою буду доживати віку.

Ось я їм і дала тиждень на збори.

– Ви молоді, повинні жити окремо. А я собі тут раду якось без вас дам.

Ось так і вийшло, що хотіла я їм добро зробити, але вони на це не заслуговують.

Тепер так сиджу і думаю, чи правильно таки я зробила?

Автор – КАРАМЕЛЬКА

Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.

Передрук категорично заборонено!

У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

Запрошуємо вас підписатися на “Наш канал на Youtube

You cannot copy content of this page