fbpx
життєві історії
Я вже звикла жити одна, а тут невістка таке “вчудила”, що дома їм з дитиною знаходитись не можна було, ось вони й до мене приїхали. Я така була засмучена. Син тільки-тільки закінчив ремонт робити, стільки грошей туди вклав, а Ярина через якусь “небилицю”, по інакшому й не скажеш, все зруйнувала. Та я двох виростила, і на такий “мізер” уваги не звертала. Така вже “ніжна” вона, що слів не хватає

Я вже звикла жити одна, а тут невістка таке “вчудила”, що дома їм з дитиною знаходитись не можна було, ось вони й до мене приїхали. Я така була засмучена. Син тільки-тільки закінчив ремонт робити, стільки грошей туди вклав, а Ярина через якусь “небилицю”, по інакшому й не скажеш, все зруйнувала. Та я двох виростила, і на такий “мізер” уваги не звертала. Така вже “ніжна” вона, що слів не хватає

Мене звуть Іванна Йосипівна. У мене є син. Він одружений. Моя невістка Ярина створює “питання” просто на рівному місці.

Я, звичайно ж, намагаюся ні в що не втручатися, але робити мені це з кожним разом стає все важче і важче.

А два дні тому невістка влаштувала величезну проблему через те, що її п’ятирічний син ненароком випустив з рук градусник. Я намагалася її заспокоїти. Сказала, що мої сини таке теж робили, і нічого з ними не сталося. Я просто потім помила підлогу з марганцівкою і провітрила кімнату і все.

Ярина влаштувала не знати що через це. Вона почала бігати по квартирі. Зателефонувала Данилу на роботу, а він не зміг приїхати. Тому вона зателефонувала до якоїсь служби. Її там заспокоїли, сказали, що все гаразд і не варто так нервувати. Але Ярина і їм мені повірила.

Вона зателефонувала ще кудись. Приїхали якісь чоловіки, залили всю квартиру якоюсь хімією, сказали прибрати весь паркет у кімнаті та викинути нещодавно куплене нове дитяче ліжечко. А ще вони сказали кілька днів взагалі не заходити до кімнати. Тож вся сім’я сина приїхала ночувати до мене.

Я була не в собі! Адже зовсім недавно вони зробили у квартирі ремонт. Син злиться, невістка ллє сльози, каже, що з дитиною до цієї квартири поки не повернеться.

Моїй невістці Ярині – 32 роки. Вона ніде не працює. Весь свій час та увагу вона приділяє вихованню п’ятирічного сина.

З одного боку, я розумію Ярину. Вона дуже довго не могла стати мамою і довго обстежувалася.

Ми, звичайно ж, зі свахою підтримували її як могли. Ми часто відвідували її в клініці, привозили смачну домашню їжу та вітаміни.

Я взагалі здивована тим, що цікавий стан у невістки проходив саме так. Я ж двох своїх синів виносила дуже легко. Я працювала до останнього на роботі. Та й на городі працювала, і важке навіть піднімала. А з другою дитиною так взагалі! Працювала, ще й першу дитину на руках носила, і нічого.

А потім Ярина все-таки змогла подарувати нам онука. З першого ж дня вона намагалася бути доброю мамою. Вона годувала дитину, носила на руках постійно, робила вологе прибирання в кімнаті та провітрювала кімнату. Вона запроваджувала прикорм за схемою, яку розробив для неї педіатр.

Вона завжди вчасно відвідувала дитячого лікаря та вчасно робила різні процедури. Вона дуже боялася нашкодити Тимурчику і дуже про нього постійно турбувалася.

За ці п’ять років Ярина прочитала величезну кількість книг із виховання дитини. Вона постійно водить Тимурчика до різних фахівців. Але при цьому Тимур росте дуже кволою дитиною. А ще Тимурчик дуже погано спить. Він і раніше погано спав, і погано спить і досі.

А ще Тимур дуже погано розмовляє, незважаючи на те, що невістка дуже багато часу приділяє ранньому розвитку. Тимур – нетовариський. З ним працюють спеціалісти. Але поки що — безрезультатно.

У садок Тимур не ходить, бо він одразу починає плакати. А ще в нього одразу сопельки.

Я просто в подиві від усього цього. А я своїх синів взагалі не заколисувала ніколи. Вони самі грали у ліжечку, а потім засинали.

Я їм буквально з місяця почала їм давати терте яблуко, а в сім місяців вони вже їли в мене борщ з котлетами. Коли їм не було ще й року, я їх віддала до дитячого садка, і все було нормально. Відводила я їх рано-вранці в дитячий садок і забирала пізно ввечері. І жодного адаптаційного періоду вони не мали.

Мої діти чудово розмовляли і знали дуже багато віршів напам’ять, хоча я з ними особливо не займалася. А Тимур, незважаючи на всі зусилля невістки, навіть до ладу розмовляти не може добре.

Мої сини виросли нормальними людьми. Вони закінчили інститути, обоє працюють, одружилися. До мене вони ставляться з великою повагою та любов’ю.

Те, що Ярина неправильно виховує Тимурчика, зауважив уже й Данило.

– Ти повинна ставитись до всього простіше! У нас нічого такого не було і ми виросли з братом нормальними людьми. А ти із нічого робиш муху! – намагається заспокоїти дружину Данило.

Але вона не слухає.

Мені здається, що онук кволенький через те, що Ярина так сильно ним займається. Та й мій син із цим згоден.

Він хоче, щоб Ярина вийшла на роботу, а Тимурчика ми віддали в дитячий садок. Нам здається, що тоді все налагодиться само собою.

Адже багато труднощів і проблем виникають лише через саму Ярину…

Що скажете? Хіба я не права?

Фото ілюстративне