fbpx

Я з 12 років живу у Франції, але сам українець. Маю 36 років, був одружений з француженкою. Але не склалося. З літа минулого року зустрічаюся з жінкою з України, Наталею. Вона дуже файна, у нас кохання. Вона з Донеччини. Має донечку. Все добре, хочу бути з нею. Але Наталя почала постійно просити фінансову допомогу для рідних в Україні

Хочу розповісти свою історію і попросити поради у жінок з України.

Я з 12 років живу у Франції, але сам українець. Мої батьки свого часу поїхали на заробітки, влаштувалися в Парижі й лишилися. Через два роки забрали мене у бабусі. Так ми й стали за довгі роки парижанами, моя сестра народилася вже тут.

Маю я зараз 36 років. Був одружений кілька років з француженкою. Але не склалося, все ж таки ментальні розбіжності далися в знаки. Дітей не нажили. Мені, щиро кажучи, завжди було важкувато з француженками зустрічатися.

Був я якийсь час сам, заснував свій маленький бізнес – компанію з продажу різного ремонтного обладнання. Став фінансово на ноги, купив квартиру в хорошому районі міста.

От тільки з особистим життям якось не складалося після розлучення. Але й тут, нарешті, пощастило. І, якби це не було сумно, але кохання я зустрів саме завдяки страшним подіям на моїй Батьківщині.

Наталя з донечкою Улянкою приїхали в Париж, втікаючи від біди. Їхній дім був у Маріуполі, але вони все втратили. Але Наталя говорить, що з Донбасу вони виїхали б, навіть якби житло вціліло, бо вона ніколи б не погодилася жити при тій владі, щоб донька там навчалася.

З татом донечки Наталя розлучена давно, а інші родичі Наталки теж виїхали з Донеччини і зараз розкидані по різним куточкам України.

Ми з Наталею познайомилися під час одного заходу для переселенців з України, у якому я брав участь як благодійник, адже мені не байдужа доля земляків, намагаюся хоч якось допомагати.

Через якийсь час ми з Наталкою зрозуміли, що подобаємося одне одному, відчули спорідненість душ. Почали зустрічатися. ходити на побачення. А два місяці тому я їх забрав жити до себе в квартиру.

Все у нас добре, хочу бути з Наталкою, мені все в ній подобається. Моїм батькам і сестрі моя обраниця з України теж припала до душі. Вона чудовов господиня, щодня Наталя готує домашні смаколики, варить-смажить-пече. Встигає прибирати, турбуватися про мене й дочку, при цьому фантастично виглядає.

Справжня українська красуня й берегиня моя Наталка, і я з наю відчув себе нарешті щасливим у всіх відношеннях чоловіком.

Але насторожує мене один момент, наче нічого й такого, не хочу підозрювати кохану жінку ні в чому, але все ж таки потребую поради.

Десь протягом останніх місяця-двох Наталя почала постійно просити фінансову допомогу для рідних в Україні. Вона нічого не приховує, все говорить як є: її сестра живе з родиною і її мамою на орендованому житлі, працює лише чоловік сестри, грошей не вистачає. А мама здала після всіх подій суттєво, їй ліки регулярно постійні.

От і попросила мене Наталя допомагати по можливості щомісяця якоюсь сумою її рідним, хоча б мамі і племінникам маленьким. Я не відмовив. А вчора кохана знову звернулася до мене з проханням додати трохи грошей на машину її брату, адже він волонтерить, а його старенька машинка «здалася» зовсім.

На це прохання я відповів, що подумаю й порахую. А сам оце написав сюди і буду чекати порад в коментарях.

Чи дійсно у моєї Наталі щирі наміри просто допомогти рідним, чи за цим щось приховується?

Фото – ibilingua.com.

Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено.

You cannot copy content of this page