Я з маленького села на Волині, а Максим, за якого я збираюся заміж – корінний киянин. От тому я й не підхожу його мамі Евеліні Олександрівні. Хоча приїхала я вчитися до Києва сама, вже вісім років живу в столиці. Відучилася і працюю.
І от два роки тому я познайомилась з майбутнім чоловіком. Ми з Максом з першого погляду зрозуміли, що дуже хочемо бути разом. Через кілька місяців стосунків коханий познайомив мене зі своєю мамою, але ми дружили з нею недовго.
Головний недолік Евеліни Олександрівни – вона давно розлучена, не працює, сидить на утриманні сина і звичайно переконана, що мені потрібна їхня квартира. Квартира ця дісталася їй від колишнього чоловіка. Вона мала належати Максу, але пані Евеліна якось там примудрилася переписати нерухомість на себе.
Як тільки я з’явилася в його житті, їхні стосунки з мамою стали ще гіршими, бо вона щоденно каже йому яка я погана, що хочу забрати квартиру, бо я провінціалка, хочу його грошей, і взагалі хочу все в неї відібрати. Вона у всіх бачить тих. хто зазіхає на її добро.
Через місяць нашої з нею дружби між нами виникла суперечка і більше ми не бачилися. Максу вона вказала на двері, сказавши, щоб йшов до мене, раз я йому так потрібна.
Я на той момент ще студентка була, жила в гуртожитку, проводила туди чоловіка через охорону, спали на односпальному матраці, бо не було ні ліжка ні місця, але ми були щасливі – бо разом. Минув час, ми почали винаймати квартиру, я працюю, сильна і незалежна, була такою завжди.
Я з першого курсу працюю, тому батьки мої мені висилали трохи грошей на їжу, але я швидко і від них відмовилася. Я досягла всього сама, будую кар’єру і живу щасливо. Але свекруха псує моє життя. Постійно.
З боку Евеліни Олександрівни маніпуляції на кожному кроці, пише ось недавно Максу, просто щоб приїхав, зробив ремонт у квартирі. Я пояснюю йому, що вона його вигнала і не заслуговує на його допомогу і добре ставлення.
Мій чоловік дуже любить мене, і я йому вірю. Але його мати стоїть між нами, завжди. Вона не була на весіллі, вона в принципі проти нашого шлюбу.
Коли у Максима був день народження вона взагалі йому написала у вітанні «Приходь, я прийму тебе, розлучайся, шлюб сьогодні є – завтра його немає; і щоб у вас ніколи не було дітей».
Через те, що він все одно підтримує зв’язок з Евеліною Олександрівною, між нами виникають конфлікти, я прошу Максима мінімізувати спілкування з такою мамою.
А на 8 березня – лишень уявіть! – він взагалі подарував матері абонемент у зал, в якому ми тренуємося, а Макс працює там фітнес тренером). І сьогодні я її зустріла, точніше, я прийшла на тренування на свій час, до 15:00, а вона на свій запізнилася і вийшло, що я приходжу і бачу, як чоловік її тренує.
Я аж підскочила! Хоча Максим обіцяв мені, що час у нас з нею не перетинатиметься і ми не бачитимося. У результаті у мене геть зіпсувався настрій, адже я не можу підійти до нього тому, що вона там.
Вдома між нами з Максимом сталася суперечка, аж до розмов про розлучення. Я втомилася. Свекруха так і чекає на розрив нашого шлюбу, вона прагне, щоб ми розлучилися і її син нарешті таки повернувся до неї, вона чекає на це.
Але Максим любить мене, і я його люблю. А мати його – між нами. Я не можу з цим миритись і надалі. Підкажіть будь ласка, як бути в цій ситуації, як поводитися і як сприймати все це? Як змінити все на краще для себе й нашої родини?
Всім щастя і миру!
Фото – авторське.
Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено.
