fbpx
життєві історії
Я з Полтави. Живемо з чоловіком і двома дітьми. І ось тоді я почала відкладати гроші, відмовившись навіть від помади та колготок, але зберегти секрет не вийшло і чоловік визнав мою таємницю. Днями Паша, коли мене не було вдома, шукав якийсь важливий документ

Я з Полтави. Живемо з чоловіком і двома дітьми.

Я одружена вже майже 10 років. Живемо непогано, є власна квартира, яка чоловікові Паші дісталася від бабусі. Чоловік працює, заробляє небагато, але нам цілком вистачає. Я за ці роки так на роботу і не влаштувалась, виховую двох доньок, домашній побут теж повністю на мені.

Сімейним бюджетом керую також я. У Паші немає часу цим займатися, тому комуналка, купівля товарів, одягу, продуктів для дому або чогось для дочок завжди на мені. До того ж, мені зовсім не важко стежити за акціями та розпродажами, щоб купувати потрібне за гарною ціною. Все-таки за однієї зарплати на чотирьох осіб потрібно вміти грамотно витрачати гроші, особливо зараз.

До мене не причепитися. Чоловік знає, що вдома завжди чисто, одяг випраний і погладжений, їжа приготована. Павло може іноді з дітьми погратися або допомогти старшій із домашнім завданням. Іноді, дуже рідко, щось мені по дому допомагає, з чим я сама не впораюся.

Але одного разу стався випадок, який багато чого змінив. Ми з чоловіком серйозно поконфліктували, він одягнувся та пішов. Телефон вимкнув, додзвонитися я йому не могла.

Грошей у мене в той майже не лишилося, і я півночі думала, що буде, якщо він не повернеться. На щастя, наступного дня Паша повернувся, і ми помирилися. Але той епізод і той страх за себе та дітей у мене залишився надовго.

Тоді я зрозуміла, наскільки я вразлива без чоловіка, адже я навіть не маю жодних заощаджень. Я твердо вирішила, що мені потрібні хоч якісь накопичення про всяк випадок. І почала відкладати з тих грошей, які вдавалося заощадити.

Десь могла ковбасу дешевше купити, десь економила на косметиці чи купівлі одягу. Було приємно відкладати купюру за купюрою, розуміючи, що ці гроші – це та сама моя подушка безпеки.

Заощаджувати виявилося досить захоплюючим заходом. Я навіть почала більше займатися в’язанням і іноді продавала свої вироби через Інтернет. Ці гроші теж йшли у мою “заначку”.

Все складалося добре до одного моменту. Днями Паша, коли мене не було вдома, шукав якийсь важливий документ, усе перевернув догори дном і натрапив на мої заощадження, які я збирала протягом останніх трьох років.

Чоловіка підкосила сума в кілька його заробітних плат. І в розмові зі мною він ледве підбирав слова.

Заявив, що всю зарплату завжди віддавав мені, щоб сім’я нічого не потребувала, і ніколи й подумати не міг, що я гроші приховую.

Тепер він, мовляв, у мені повністю розчарувався і більше мені не довіряє. Навіть подумує про розлучення. Я ж розумію, що вчинила некрасиво щодо нього, але не знаю, як це можна виправити.

З іншого боку, я й не жалкую, що відкладала гроші – час який складний, і вони щомиті можуть знадобитися.

Але як помиритися з чоловіком – гадки не маю.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com.