fbpx

Я з радістю залишалася з онучкою аби дати можливість невістці з сином провести час на одинці. І на перший погляд все почало налагоджуватися. Немов новий медовий місяць. Я бачила, що вже й син світиться від щастя. Було видно, що він любить Вероніку. Це була б ідеальна сім’я. А ж тут 24 і син без вагань стає на захист Батьківщини. Серце моє було не на місці, а ж тут чую, розлучаються діти!

Знаєте, я якось й не лізла до стосунків між сином і невісткою.

Арсен в мене зустрічався то з одною трішки, то потім з іншою. Чесно, не дуже йому щастило в тому плані. Спочатку він винив в тому те, що він трішки повненький. Хоча я так не вважала.

Та все ж таки Арсен вирішив відмовитися від моїх пиріжків й почав ходити в спортзал.

Можливо й дійсно через це, але на мого сина стало звертати увагу більше жінок.

В якийсь момент на нього звернула увагу моя майбутня невістка, Вероніка.

Вони швидко почали жити разом, й відгуляли скромне весілля. Якось в них і дійсно все швидко почало відбуватися. Десь місяців за три я дізналася, що стану бабусею.

Тоді все так змішалося. Корона змусила мого сина працювати онлайн. Спортзал відійшов на інший план, адже в його дружини змінювався характер і захцянки і було не до цього.

Час від часу Арсен згадував в розмовах, що суперечки з дружиною почастішали, але я йому пояснювала, що краще перетерпіти і з розумінням поставитися до ситуації.

Після народження Іринки невістка швидко побігла в спортзал. Повертаючи собі форму залишала дитя на чоловіка.

Маленька дитина й карантин дуже псували стосунки між Веронікою й Арсеном.

Шанс все виправити в них появився, коли корона пішла на спад, та й немовля трішки підросло. Я з радістю залишалася з Іринкою аби дати можливість невістці з сином відпочити й трішки провести час тільки на одинці.

І на перший погляд все почалося налагоджуватися. Немов новий медовий місяць. Я бачила, що вже й син світиться від радощів. Було видно, що він любить Вероніку.

Це була б ідеальна сім’я, з прекрасною дитиною, чудовим чоловіком і люблячою жінкою.

Я пам’ятаю, як ми чудовою відсвяткували новий 2022 рік. В той час зібралися найближчі. Сваха й свекор теж прийшли і в такому близькому колі людей ми святкували Новий рік.

Тоді я була сповнена надією, що все буде добре.

Але вже 24 лютого забрало цю можливість.

Арсен майже зразу вирішив піти добровольцем на фронт.

Зрозумійте мені правильно, я дуже переживала, тож звісно не хотіла, щоб це відбулося, та й Вероніка була згодна зі мною.

Та все ж таки Арсен пішов туди.

Було важко всім, а особливо невісточці, яка сама повинна була ростити дитину. Звісно, що я допомагала, але оскільки жила далеко то робила це не часто.

Кожного дня я зв’язувалася з сином. Серце моє було не на місці і тільки коли чула його голос, то могла заспокоїтися.

Якось Арсен зізнався, що з жінкою знов стосунки стали поганими.

Я намагалася все владнати, дзвонила до Вероніки, але вона й слухати не хотіла. Невістка хотіла жити своїм розумом і тепер зрозуміла, що може ще й жити без чоловіка.

Моя невістка вирішила подати на розлучення. Не знаю, що стало для цього причиною. Вероніка каже, що може обійтися без чоловіка й тим більше поки Арсен на фронті то прекрасно навчилася все робити сама.

Звісно в них все вже давно було не зовсім добре, але хіба ж це привід розлучатися? Хіба це привід залишати дитину без батька?

Я категорично проти цієї безглуздої ідеї. А що ви думаєте про розлучення на такій підставі?

Як ви ставитеся до того, що невістка вирішила кинути мого сина поки той на фронті?

Як би ви вчинили на місці Вероніки?

Автор – “АанГа”

Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.

Передрук категорично заборонено!

У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

Запрошуємо вас підписатися на “Наш канал на Youtube

You cannot copy content of this page