Мене звуть Олександра. Я з України, мені 25 років. Живу у США вже 7 років. Познайомилася зі своїм хлопцем через спільних американських друзів, живемо разом уже 5 років, Том американець.
Я ніколи не уявляла життя з американцем. Ми спочатку зустрічалися 4 місяці, потім я купила будинок і ми вирішили жити разом.
Десь рік усе було добре: Том не має шкідливих звичок, уважний до мене, добрий, піклується про мене, допомагає вдома. Зробив сам ремонт у будинку, хоче, щоб ми побралися та хоче дітей. Я теж дуже цього хочу, тому що мені вже 25, мабуть, настав час.
Один раз Том був в Україні разом зі мною у відпустці, познайомився із моїми батьками. Його батьки мене дуже люблять, постійно запитують, коли буде весілля.
Але я не знаю, що робити. Мій будинок виставлений зараз на продаж, оскільки Том не хоче тут жити, бо район не дуже гарний. Том хоче переїхати, купив нове житло для нас.
Але проблема в тому, що я не впевнена у своїх почуттях до нього. Ми постійно сперечаємося, навіть через дрібниці виникають непорозуміння. Весь час говоримо про гроші, але їх вистачає – у нього і в мене є робота, ми обоє навчаємось у коледжі. Я не відмовляю собі ні в чому, тому що я виросла у забезпеченій сім’ї.
Через постійні суперечки, а вони бувають майже кожен день, я просто втомилася. Часто думаю, як би я жила з українським хлопцем? Може, проблема в тому, що нам важко зрозуміти один одного через різну ментальність?
У мене є друзі, всі з України, і я спілкуюся з ними інтернетом. Він гнівається на мене через це, навіть коли я дзвоню мамі по відое раз на тиждень у мій вихідний. Том каже: навіщо дзвонити та балакати годинами, це забирає мій і наш спільний час, а ми на вихідні плануємо багато справ. Але я не маю більше нікого в цій країні, я сама тут.
Я багато разів думала все покинути і поїхати додому. Моя мама мені говорить про це завжди, хоча це тільки запасний варіант. Що я робитиму в Україні, особливо зараз? Вищої освіти у мене поки що немає, я ще не доучилася тут.
Але все частіше я роздумую: а чи не покинути цього хлопця і чи не розпочати нове життя?
Підкажіть, будь ласка, що робити у такій ситуації? Буду вдячна за поради.
Фото – спеціально для ibilingua.com.
Передрук без посилання на ibilingua.com забаронено.
