fbpx
життєві історії
Я за пів року в Мюнстері вивела для себе головну рису й ознаку німців – скупість. Ну чесно, я поясню. Наша господиня Антьє ходить мовчки за моїми дітьми і вимикає світло, перевіряє крани, аби не капали. І вони самі дійсно вірять, що скупість – це круто. Але є й хороше, не без того. Каже, що їй не важко і щоб ми не звертали увагу. Ви бачили десь таке? А наша Антьє щоразу закочує під стелю очі

Я за пів року в Мюнстері вивела для себе головну рису й ознаку німців – скупість. Ну чесно, я поясню. Наша господиня ходить мовчки за моїми дітьми і вимикає світло, перевіряє крани, аби не капали. І вони самі дійсно вірять, що скупість – це круто.

Але є й хороше, не без того, розповім і про перше, і про друге.

Багато нас, українців, опинилося зараз саме в Німеччині. І це чудово країна, яка прийняла, допомогла, підтримує.

Мене з дітьми поселила у себе в Мюнстері літня німкеня Антьє. Так вона вже просто мовчки ходить за моїми дітьми і вимикає світло, перевіряє крани, аби не капали. І каже, що їй не важко і щоб ми не звертали увагу. Ви бачили десь таке?

Звичайно, німецький менталітет відрізняється від нашого за багатьма пунктами. Так, німці просто закохані у свою роботу і відрізняються особливою педантичністю. Прийти на зустріч хвилина в хвилину, нехай навіть із старим знайомим, у них є принципом.

Важлива зустріч, навіть із нерозлучним другом, особливо, якщо він успішніший, відбудеться точно в строк. З іншого боку, на вечірки мешканці Німеччини приходять із запізненням. На збори домовласників чи шкільні збори і поготів не поспішають. Коротше кажучи, пунктуальність німців є доволі вибірковою. Воно й зрозуміло: скрізь встигнути фізично не можливо.

Класичний німець ще зануда. Цей стереотип міцно зміцнився у всьому світі. І недарма.

Справа в тому, що їхнє почуття гумору, можливо, не таке вже й погане. Ось тільки тематика типових німецьких жартів дуже відрізняється від нашого розуміння.

Німці жартують про… роботу, політику та знову роботу! Враховуючи, що німецьке політичне життя є досить одноманітним – куди їм до наших слуг народу, – слухати жарти про місцевого начальника стає нудно вже буквально через 2 хвилини.

Вважається, що гостям німці не раді і намагаються чим швидше їх позбутися. Мовляв, скільки б ти не знав німця особисто, все одно втечеш від нього голодним.

Це твердження правдиве лише наполовину. Німці не проти гостей, проте вони дуже цінують особистий простір і не хочуть витрачати час на приготування їжі для інших. З одного боку, поговорити про те про це вдома під чай з печивом – справа хороша.

Але ніхто тебе не годуватиме від пуза і тим більше не дасть переночувати на запасній розкладачці.. Що ж у цьому поганого? Я особисто бачу тільки плюс, який непогано б було запозичити.

Напевно, через особливості мови німців вважають досить брутальним народом. Промовчати, особливо на галасливій вечірці, щодо зовнішнього вигляду господарів вони не зможуть.

Напевно, це найправдивіше зауваження. Мова, ясна річ, тут ні до чого. А ось говорити всю правду просто в очі – це для німця справа принципу. Погана зачіска, недосмажене м’ясо, ой, що це, пляма на сукні?! Німець ніколи не промовчить. Але не для того, щоб позлити тебе або принизити. Просто таким чином вони хочуть зробити тобі краще, щоб ти наступного разу не робив таких промахів. Нагадує наївних дітей, чи не так?

А от про жадібність можу сказати окремо. Питання дуже широке і не дуже однозначне.

Отже, німецька жадібність відома всім. Був дуже цікавий випадок, коли німець познайомився з нашою дівчиною, моєю знайомою, і запросив її прогулятися Берліном у його компанії. Спочатку йшло все добре, навіть стандартно: екскурсія, приємна розмова, навіть кілька компліментів.

Через деякий час молоді люди вирішили зайти до ресторану, де німець запропонував сплатити рахунок 50 на 50, тобто порівну. Але дівчину здивувало навіть не це, а те, що німець дав дуже значні чайові офіціантці, на цю суму вона сама могла б пообідати у цьому ж ресторані.

– Розумієш, вона ж приїхала до нас з іншої країни, а там жахливе ставлення до жінок. Чому б не допомогти фінансово мені зовсім не складно, – так озвучив своє рішення молодий німець.

До речі, моя знайома того дня не дочекалася навіть маленького букетика квітів і на таксі поїхала сама, розплатившись зі своєї кишені.

Тобто німці, можна сказати, не витратять жодної копійки на людину, у якої, на їхню думку, все дуже добре у фінансовому плані. А надавати знаки уваги —- справа зайва.

З іншого боку, допомогти людям без стабільного доходу – справа важлива та правильна. Чи варто говорити про кількість мігрантів у Німеччині, ви й так про це знаєте.

Німці – народ різноманітний і їх характер, звичайно ж, відрізняється в той чи інший бік. Виховання, побут, батьки та друзі залишають свій відбиток у характері людини.

Говорячи ще про жадібність, варто згадати, що в Німеччині дуже цінується скромність. І міцний середній клас цієї держави не звик хизуватися модним одягом або дорогими автомобілями. Дехто може навіть сцену й розбірки через 50 копійок влаштувати.

А наша Антьє щоразу закочує під стелю очі, кли ми ненароком кинемо у сміття ту пластикову пляшку, яку можна здати в автормат в супермаркеті. Тож головне – не перегинати все таки палку, так здається мені.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com.