fbpx

Я заміжня 20 років. І всі ці роки моя свекруха не злазила з мене, спуску не давала. Вона розпускала плітки про мене, говорила чоловікові, що наші діти народжені не від нього. Вона з’явилася на наше весілля з колишньою дівчиною мого чоловіка. Говорила моїм дітям, що тато їх покине. А тепер вона не встає з ліжка і я за нею доглядаю. Дорогі жінки! Мені 46

Я заміжня 20 років. І всі ці роки моя свекруха не злазила з мене, спуску не давала. Вона розпускала плітки про мене, говорила чоловікові, що наші діти народжені не від нього. Вона з’явилася на наше весілля з колишньою дівчиною мого чоловіка. Говорила моїм дітям, що тато їх покине.

Ось, мовляв, зустріне він нормальну жінку і відразу ж піде від нас. Я стільки ночей через неї не спала, стільки сліз в подушку пролила, а тепер я змушена за нею доглядати. Кинути роботу і присвятити себе догляду за жінкою, яку я бачити не можу.

Свекруха не може сама ходити в туалет і приймати їжу. Вона не потрібна своїй дочці, адже у тієї будинок і ще не дорослі діти, і вона не впорається ще й з доглядом за лежачою матір’ю.

А у мене хіба немає дітей? Чому я повинна впоратися, якщо навіть її власна дочка сумнівається в своїх силах?

Можна продати квартиру свекрухи і на ці гроші забезпечити їй догляд в спеціалізованій установі. Ні, на це не згодні ні мій чоловік, ні його сестра.

Зовиця особливо проти, адже спадок тоді не дістанеться. Тобто, виносити судна за мамою вона не хоче, а квартиру не чіпайте, вона її потім успадкує?

Чому саме я маю кидати роботу? Так, я не багато отримую, але мій начальник зібрався на пенсію і збирається мене рекомендувати на своє місце.

А це буде відчутна прибавка до зарплати. Доглядальницю ми найняти не можемо, у нас іпотека. Жити в квартирі свекрухи теж не можемо, там живе її дочка з дітьми, хоча своє житло у них є, вони його здають в оренду.

Вони всі на мене тиснуть, цілими днями я тільки і чую, що я повинна. Кому повинна? Що повинна? Жінці, що їздила на мені стільки років? Не хочу. Чоловік загрожує розлученням, якщо я відмовлюся.

У мене в самої старенька хвора мама, але ми з сестрою домовилися: вона доглядає за мамою, я не претендую на спадщину.

Я згодна сидіти зі свекрухою тільки в одному випадку, якщо вона перепише на мене квартиру. Не на чоловіка, не на онуків, а на мене.

Мені сказали, що це нахабство. А скидати свою матір на чужу їй людину, на мене, це не нахабство?

Адже це я відмовляюся від нормального життя, я буду мити і годувати цю жінку, виносити за неї горщик і робити масаж.

Дорогі жінки-свекрухи, чому ви не думаєте про майбутнє, коли зживається зі світу дружин своїх синів? Адже саме ці нещасні жінки будуть ходити за вами в старості!

І якщо вона квартиру не відпише, я на це не піду. Розлучуся і почну нове життя. Мені 46, ще стільки часу попереду!

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page