Я заміжня, є дитина. Ми обоє працюємо, на квартиру скинулися батьки, за що спасибі їм велике.
Сталася недавно ситуація – я знайшла під ліжком золоту сережку. Розглянула – не моя. Перед тим, як влаштовувати чоловікові скандал, понишпорила всю його сторінку в соціальній мережі друзів дівчат. Не полінувалася, знайшла у одній з них фото, де на ній точно такі сережки.
З комп’ютера зайшла в соцмережу з сторінки чоловіка. Залізла в діалог з цієї мадемуазель – жодного повідомлення. Сиджу, думаю: шифрується, відразу все підчищає.
Пішла, муженьку дрібнички зібрала. І одяг, і навіть каструльку, що свекруха нам подарувала, теж йому спакувала. Нехай сидить на знімній квартирі, пельмені варить і зітхає про щасливе сімейне життя. А та дівчина, навряд чи з ним піде – у неї на сторінці фотографії чоловіка, на дорогій іномарці. Так що, швидше за все у них так – «для душі» роман був.
Чоловік прийшов, очі чесні зробив, давай відпиратися, що не було подібного, що у нього ми з сином – найулюбленіші люди.
– Ага, – відповіла я. – А у сережки виросли ніжки і вона сама під нашу подружню ліжечко притопала?
– Може, подружка твоя якась загубила? – продовжив відпиратися чоловік.
Подружок в гостях пару місяців точно не було. А пару тижнів тому я під ліжком мила – нічого не було. Я її відсовую, так що чужий сережкою там точно навіть і не пахло.
Правда, свекруха недавно приходила. Але вона у мене – лапочка. Була. Не лізе, що не скандалить, грошей не просить. Мрія, а не свекруха. І на неї я навіть не подумала.
Загалом, чоловіка я вигнала. Уявила себе сильною жінкою, яка і сама від розлучення не розклеїться, і дитину одна на ноги поставить. А що? Скільки пар щодня розлучаються? І ростуть діти, і жінки з дитиною потім заміж виходять.
Так що, може у мене ще й не все втрачено, подумала я. Звичайно, негарно міркувати про друге заміжжя. Але чоловік адже сам винен! Якщо хочеш гуляти в шлюбі – гуляй, але так, щоб дружина не знала. І не тягни додому власниць золотих сережок з поганими застібками.
А може, й непогана застібка? Я ж не розбираюся. Може, дівчина спеціально підкинула. Так би мовити – позначила свою наявність. Хто їх, коханок, розбере?
Тиждень, поки я днем одна виховувала сина, а ночами ридала в подушку, чоловік навіть не дзвонив. Що я повинна була думати? Що він сидить і будує плани, як мене повернути? Ні звичайно. Я думала, що він радіє свободі в компанії своєї дівчини нової.
А через тиждень свекруха притягла до мене додому свекра. І вигляд у тата чоловіка був дуже винуватий. «Руйнівником шлюбу» виявився саме він.
Зустрів свекор півтора тижні тому свого друга дитинства. Вони і в школі разом вчилися, і в армії разом служили, потім перший бізнес разом будували. А потім доля їх розвела. І не бачилися вони 20 років. А тут зустрілися, випили і давай минуле згадувати.
Як списували один у одного, як горою один за одного стояли, як яблука разом крали. І як дітей одружити хотіли. І, як на замовлення – у одного свекра дочка недавно розлучилася. Одна з дитиною залишилася. Мріяли одружити – а чому б і ні? І що такого, що у мого чоловіка я є? Не стінка адже.
Напилися товариші, і придумали, як діточок звести. Сходили в ювелірку, купили пару сережок. Одну тут же в ломбард продали, гроші пропили. А другу до нас додому підкинули – у свекра від будинку ключ від нашої квартири є, на всякий випадок. Ось горе-товариші їм і скористалися.
А свекруха правду з чоловіка свого витрусила, коли він радіти нашій суперечці став. І мав необережність їй повідомити, що скоро у них інша невістка з’явиться та сама дочка його старого товариша.
– Ти мене розчарувала. Ти зобов’язана була повірити моєму синові. Я-то думала, що у нього хороша дружина, а ти… Ти його зрадила! – сказала мені свекруха на прощання.
Закривши двері за батьками чоловіка, я стала думати, як же перед чоловіком вибачитися та додому його повернути. І за гіпотетичний шлюб відразу соромно стало. І за те, що сина трохи без батька не залишила. Ось чесне слово – не будь у тієї дівчини точно таких же сережок, я б чоловікові повірила. І адже бувають же такі збіги! І чому саме з цими сережками так співпало?
Прощення я випросила. Тепер кожен день печу піцу, яку чоловік обожнює. Бігаю йому в магазин за холодненьким пивом – зі слів чоловіка, наш холодильник охолоджує банки не до такої температури, як він любить. Я воджу його машину на мийку, по 3 рази варю каву і не відриваю його під час боїв в його улюблену гру.
Чоловікові рано чи пізно набридне наді мною знущатися, і все у нас буде як раніше. А ось зі свекрухою відносини навряд чи налагодяться. Розмовляє крізь зуби, сама не дзвонить, в гості не приїжджає. А якщо випадково зустрічаємося десь удвох, то вона навіть не вітається.
Ось так я позбулася гарної свекрухи. Знаю, сама винна. Але я і подумати не могла, що ось так все обернеться.
Фото – ілюстративне.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
